Наукові записки Державного природознавчого музею НАНУ - том 33

Обкладинка т. 33 Обкладинка т. 33 зворот

Програма охорони чорного лелеки
Бокотей А.А. Дослідження та охорона чорного лелеки Сiconia nigra L. в Україні: 2005-2016 роки // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 3-10.

В роботі підведені підсумки 12-річних досліджень та практичних заходів з охорони чорного лелеки в Україні. Вся діяльність проводилася в рамках міжнародного проекту «Ciconia-Ukraina», за підтримки Фонду «Ciconia» (Ліхтенштейн). За досліджуваний період встановлено чисельність, щільність гніздування та поширення карпатської та поліської популяцій чорного лелеки в Україні. З’ясоване значення старовікових лісів для гніздування виду та проведена їхня інвентаризація у Рівненському Поліссі. Встановлені основні загрози для чорного лелеки в Україні та запропоновані заходи з їхнього усунення. Здійснені біотехнічні заходи з охорони гнізд виду. Встановлена демографічна та генетична структура популяції Західного Полісся. З’ясований раціон нагнізних пташенят. Проведена еколого-освітня кампанія серед населення та працівників лісового господарства. Підготований національний план дій з охорони чорного лелеки в Україні.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,5 Mb)
Бокотей А.А. Исследования и охрана черного аиста Ciconia nigra L. в Украине: 2005-2016 годы

В работе подведены итоги 12-летних исследований и практических мероприятий по охране черного аиста в Украине. Вся деятельность проводилась в рамках международного проекта "Ciconia Ukraina", при поддержке Фонда "Ciconia" (Лихтенштейн). За период исследований установлена численность, плотность гнездования и распространение карпатской и полесской популяций черного аиста в Украине. Выяснено значение старовозрастных лесов для гнездования вида и проведена их инвентаризация в Ривненском Полесье. Установлены основные угрозы для черного аиста в Украине и предложены мероприятия по их устранению. Проведены биотехнические мероприятия по охране гнезд вида. На генетическом уровне установлена демографическая структура популяций Западного Полесья. Выяснен рацион гнездовых птенцов. Проведена эколого-образовательная кампания среди населения и работников лесного хозяйства. Подготовлен национальный план действий по охране черного аиста в Украине.

Bokotey A.A. Study and conservation of Black Stork Ciconia nigra L. in Ukraine: 2005-2016

The paper summarizes the results of 12 years of Black Stork studies and conservation in Ukraine. All the activities were conducted within the international project “Ciconia Ukraina” with the financial support from the “Ciconia” fund (Liechtenstein). During the study period, numbers, density and distribution of Carpathian and Polissian populations of Black Stork were estimated. The role of mature forests for breeding of Black Stork was assessed and the inventory of such forests in the Rivne part of Polissia was performed. Main threats for Black Storks in Ukraine were clarified and measures to overcome these threats were proposed. Special biotechnical measures were undertaken to protect individual nests. Demographic structure of the West Polissian population was revealed on a genetic level. Feeding diet of nestlings was studied. The eco-educative campaign among local communities and forestry workers has been carried out. The National Action Plan for Black Stork conservation was prepared.



Андрющенко Ю.О., Попенко В.М. Чорний лелека на півдні лівобережної України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 11-22.

Протягом останніх 40 років на півдні Лівобережної України чорний лелека (Ciconia nigra, (Linnaeus, 1758)) в невеликій кількості регулярно трапляється в період міграцій і кочівлі, а в Гірському Криму можливо гніздування декількох пар. Якихось закономірностей просторового розподілу в межах зазначеного регіону не виявлено, що вказує на широкий проліт виду через нього. Переважна більшість зустрічей (88,7% особин і 86,7% спостережень) припадає на період осінніх міграцій: 44,0% і 51,7% – на серпень, 43,0% і 26,7% – на вересень і 1, 7% і 8,3% – на жовтень.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,6 Mb)
Андрющенко Ю.А., Попенко В.Н. О встречах черного аиста на юге Левобережной Украины

В течение последних 40 лет на юге Левобережной Украины черный аист (Ciconia nigra (Linnaeus,1758) регулярно встречается в небольшом количестве в период миграций и кочевок, а в Горном Крыму возможно гнездование нескольких пар. В пределах указанного региона каких-либо закономерностей пространственного распределения обнаружено не было, что указывает на широкий пролет вида через него. Подавляющее большинство встреч (88,7% особей и 86,7% наблюдений) приходится на период осенних миграций: 44,0% и 51,7% – на август, 43,0% и 26,7% – на сентябрь и 1,7% и 8,3% – на октябрь.

Andryushchenko Yu., Popenko V. On the Black Stork records in the south of Left-bank Ukraine

Over the last 40 years in the south of Left-bank Ukraine a small number of Black Storks (Ciconia nigra (Linnaeus,1758)) is regularly recorded in the period of migrations and movements, and several pairs are supposed to breed in the mountainous Crimea. No regularities of spatial distribution within the studied region were revealed that indicates a wide front passage of the species through it. Almost all records (88,7% of birds and 86,7% of observations) were in the season of autumn migrations 44,0% and 51,7% - in august, 43,0% and 26,7% - in september, and 1 ?7% and 8?3% - in october.



Bokotey A., Strus Iu., Dzubenko N. Nesting habitats of Black Stork (Ciconia nigra L.) in Ukrainian forest zone (Polissia) revealed by an overlay analysis in GIS // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 23-32.

The study was based on an overlay analysis in GIS. Exact locations of 108 nest and layers representing forest types, prevailing tree species, forest age and productivity (bonitet class) were used. The analysis was performed on the level of individual nests (spatial join to point layer), and on the level of buffers with 500m radius around nests. To find the most preferable forest types for Black Stork we compared the frequency of distribution of forest types on the nesting territories with the frequency of distribution of those types in the study area and in 500m buffers around 108 random points.
According to the results of our research, the spatial distribution of Black Stork nests to a great extant follows the general structure of forests in the region. We found some selectivity in case of wet forest types with prevalence of oak with pine, as well as with black alder, but the result is not statistically significant. The only statistically significant relation was found in case of forest age. Black Storks prefer old and mature forests. The most important trees for nesting were oak (53,3%) and pine (29,9%).

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,7 Mb)
Бокотей А., Струс Ю., Дзюбенко Н. Гніздові біотопи чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в лісовій зоні України (Полісся) за результатами оверлейного аналізу в ГІС

Дослідження базується на оверлейному аналізі в ГІС. Для аналізу використані точні локалізації 108 гнізд чорного лелеки та шари, що містять інформацію про типи лісу, переважаючі лісові породи, лісорослинні умови, вік лісу та бонітет. Аналіз виконано на рівні окремих локацій гнізд та на рівні гніздових територій (буфери розміром 500м) навколо гнізд. Для того, щоб виявити оптимальні для чорних лелек типи лісу, ми порівняли частоту трапляння (представленість) різних категорій лісу на гніздових ділянках з загальною їх частотою трапляння на цілій досліджуваній території та в буферах радіусом 500м навколо 108 випадкових точок.
Згідно з результатами дослідження, просторовий розподіл гнізд чорного лелеки значною мірою повторює загальну структуру лісів досліджуваного регіону. Виявлено деяку тенденцію до вибору вологих типів лісу з переважанням дуба та сосни, а також вільхи чорної, але ці результати статистично не значимі. Статистично значима вибірковість у виборі гніздового біотопу виявлена лише у відношенні до віку лісу, а саме найбільш оптимальними виявились стиглі та перестійні ліси. Найважливішими деревами для побудови гнізд виявились дуб (53,3%) та сосна звичайна (29,9%).

Бокотей А., Струс Ю., Дзюбенко Н. Гнездовые биотопы черного аиста (Ciconia nigra L.) в лесной зоне Украины (Полесье) по результатам оверлейного анализа в ГИС

Исследования базируются на оверлейном анализе в ГИС. Для анализа использовано точные локации 108 гнезд черного аиста и слои, которые содержат информацию о типах леса, преобладающих лесных породах, лесорастительных условиях, возрасте леса и о бонитете. Анализ проведен на уровне отдельных локаций гнезд и на уровне гнездовых территорий (буферы размером 500м) вокруг гнезд. Для того, чтобы определить оптимальные для черных аистов типы леса, мы сравнили частоту встречаемости разных категорий леса на гнездовых участках с общей их частотой встречаемости в целом исследуемом регионе и в буферах радиусом 500м вокруг 108 случайных точек.
Согласно с результатами исследования, пространственное распределение гнезд черного аиста в значительной мере повторяет общую структуру лесов исследуемого региона. Найдена тенденция к выбору влажных типов лесов с преобладанием дуба и сосны, а также черной ольхи, но эти результаты статистически не значимы. Статистически значимая избирательность гнездового биотопа найдена только в отношении к возрасту леса, а конкретно, наиболее оптимальными оказались спелые и перестойные леса. Самыми важными деревьями для строительства гнезд оказались дуб (53,3%) и сосна обыкновенная (29,9%).



Весельський М.Ф. Чорний лелека на Житомирщині // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 33-42.

Першоджерела про чорного лелеку на Житомирщині відомі з початку ХХ ст. З 1980-х років тривають багаторічні дослідження переважно у Поліському природному заповіднику та на південній межі Лісової зони. Приліт птахів відбувається зазвичай у першій декаді квітня. Середня багаторічна дата прильоту 7 квітня. В понад два десятиліття зареєстровано випадки поступового звикання виду до антропогенного впливу та прояви синантропізації. 11% реєстрацій птахів відбулись у найближчих околицях населених пунктів, подекуди безпосередньо у їхніх межах. Гніздування лелек виявлено у 19 адміністративних районах області, ще у 4 районах півдня Житомирщини реєстрували територіальні пари, окремі з яких, імовірно, були гніздовими. Орієнтовна чисельність лелеки чорного в Житомирській області 250-270 гніздових пар, що становить близько 2,6 пари на 100 км2 залісеної території.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,4 Mb)
Весельский М.Ф. Черный аист на Житомирщине

Первоисточники о черном аисте на Житомирщине известны с начала ХХ в. С 1980-х годов продолжаются многолетние исследования преимущественно в Полесском природном заповеднике и на южной границе Лесной зоны. Прилет птиц происходит обычно в первой декаде апреля. Средняя многолетняя дата прилета 7 апреля. В течение десятилетий зарегистрированы случаи постепенного привыкания вида к антропогенному воздействию и проявлениям синантропизации. 11% регистраций птиц состоялись в ближайших окрестностях населенных пунктов, иногда непосредственно в их пределах. Гнездования аистов обнаружены в 19 административных районах области, еще в 4 районах юга Житомирщины регистрировали территориальные пары, некоторые из которых, вероятно, были гнездовыми. Ориентировочная численность черного аиста в Житомирской области составляет 250-270 гнездящихся пар, или же около 2,6 пары на 100 км2 залесенной территории.

Veselskiy M.F. Black Stork in Zhytomyr region

The first data about the Black Stork in this field are known from the early 20-th century. Since 1980 multi ongoing research mainly in Polissya Nature Reserve and south of the forest zone. Arrival of birds takes place mainly in the first week of April. The average long-term arrival date – April 7. More than two decades of recorded cases of gradual habituation to human impact type and characteristics synanthropization. 11% of bird registrations took place in the immediate vicinity of settlements, sometimes directly to their limits. Nesting of storks found in 19 administrative districts, even in 4 areas south edge of the territorial pairs were recorded, some of which were probably breeding. The estimated number of Black Storks in the Zhytomyr region 250-270 breeding pairs, which is about 2.6 pairs/100 km2 forested area.



Грищенко В.М. Фенологія міграцій чорного лелеки в Україні у 1976-2016 роках // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 43-56.

Узагальнені та проаналізовані терміни весняного прильоту, початку й закінчення осінньої міграції впродовж 41 року. Наведені середні багаторічні дати та інші статистичні параметри по областях України. Виявлена тенденція до зміни термінів прильоту чорного лелеки на більш ранні дати, терміни осінньої міграції залишаються стабільними. Варіація термінів міграції чорного лелеки зростає в ряді: приліт – початок осінньої міграції – останнє спостереження.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,6 Mb)
Грищенко В.Н. Фенология миграций черного аиста в Украине в 1976-2016 годах

Обобщены и проанализированы сроки весеннего прилета, начала и окончания осенней миграции за 41 -летний период. Весной первые черные аисты появляются в разных областях со второй декады, иногда начала, марта до второй половины апреля, средние сроки приходятся на конец марта – начало апреля. Осенняя миграция начинается с конца июля – начала августа до сентября, в среднем – во второй и третьей декаде августа. Последних птиц наблюдают с третьей декады августа до октября, а иногда и ноября, средние сроки для большинства областей приходятся на вторую и третью декады сентября. Осенняя миграция продолжается в среднем около месяца. Вариация сроков возрастает в ряду: прилет – начало осенней миграции – последнее наблюдение. Отмечена тенденция смещения сроков прилета на более ранние даты, сроки осенней миграции не изменяются.

Grishchenko V.N. Phenology of migrations of the Black Stork in Ukraine in 1976-2016

Timing of the first arrival in spring, start and end of the autumn migration were summarized and analyzed for the period in 41 years. In spring, Black Storks arrived in different regions as a rule since the second ten-day of March till the second half of April. Mean dates fell on late March and early April. The autumn migration began since late July and early August till September, on average it started during the second and third ten-day of August. Last departures were observed since the third ten-day of August till October or even November, mean dates in majority of regions fell on the second and third ten-days of September. The autumn migration lasted about a month. Variation of timing increased in series: first arrival – start of autumn migration – last departure. Timing of spring arrival advanced to earlier dates, timing of autumn migration remained stable.



Дмитренок М.Г., Пакуль П.А. История изучения черного аиста в Беларуси // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 57-64.

Черный аист в Беларуси – хорошо известный, но до сих пор недостаточно изученный вид птиц. В статье представлен анализ литературных источников. Упоминания об этом виде в орнитофауне Беларуси известны, начиная с 18 века. Его изучением занимались несколько поколений ученых-зоологов, была защищена кандидатская диссертация. В настоящее время работы по изучению черного аиста продолжаются с применением новых методов исследований, дающих более достоверные результаты.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,4 Mb)
Дмитренок М.Г., Пакуль П.А. Історія вивчення чорного лелеки в Білорусі

Чорний лелека в Білорусі – добре відомий проте досі недостатньо вивчений вид птахів. У статті представлено аналіз літературних джерел. Згадки про цей вид в орнітофауні Білорусі відомі, починаючи з 18 ст. Вивченням його займалися декілька поколінь вчених-зоологів, була захищена кандидатська дисертація. На сьогодні роботи з вивчення чорного лелеки продовжуються з застосуванням нових методів досліджень, які дають більш достовірні результати.

Dmitrenok M.G., Pakul P.A. History of Black Stork study in Belarus

The Black Stork is well known, but still insufficiently studied species of birds in Belarus. The black stork in Belarus is well known, but still insufficiently studied species of birds. This article presents the analysis of literary sources. Mention of this species in the fauna of Belarus is from the 18 century. It was studied by several generations of scientists, zoologists, was awarded a PhD. Now the study of Black Stork continues with the application of new research methods that give more reliable results.



Редінов К.О., Петрович З.О. Чорний лелека у Миколаївській області // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 65-74.

В статі узагальнено данні про 109 спостережень 488 особин чорного лелеки у Миколаївській області у 1906-2016 рр. Спостереження лелек під час весняної міграції поодинокі, під час кочівель та восени птахи трапляються частіше. Регіон важливий для літування виду. Крайні дати зустрічей: 1.04 (у 2005 р.) та 23.10 (у 2007 р.). Досить часто чорні лелеки тримаються поодинці – 45,9 % зустрічей. В зграях (n = 59) було 2-55 (в середньому 7,4±1,2) особин. Найбільше скупчення птахів (55 особин) виявлено 20.09.2013 р. на спущеному каналі зрошення, в якому зібралась риба. В період літування (травень-липень) в найбільшій зграї нестатевозрілих птахів було 12 особин (21.05.2005 р.). Як місця літування та зупинок під час міграції птахи використовують гідрологічну сітку (річки, лимани, численні зариблені стави та системи каналів зрошення). Ночівлю виду спостерігали на землі, бетонних пасинках, які залишились від стовпів демонтованої лінії електропередачі та на деревах. Птахи толерантні до фактору непокою. Живляться на відстані 150-500 м від шляхів з інтенсивним рухом, підпускають людину на відстань до 100-150 м.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,5 Mb)
Рединов К.О., Петрович З.О. Черный аист в Николаевской области

В статье обобщены данные о 109 наблюдениях 488 особей черного аиста в Николаевской оласти в 1906-2016 гг. Наблюдение аистов во время весенней миграции одиночные, во время кочевок и осенью птицы случаются чаще. Регион важен для летования вида. Крайние даты встреч: 1.04 (в 2005 г.) и 23.10 (в 2007 г.). Достаточно часто черные аисты держатся поодиночке – 45,9% встреч. В стаях (n = 59) было 2-55 (в среднем 7,4 ± 1,2) особей. Наибольшее скопление птиц (55 особей) выявлено 20.09.2013 г. на спущенном канале орошения, в котором собралась рыба. В период летования (май-июль) в наибольшей стае неполовозрелых птиц было 12 особей (21.05.2005 г.). В качестве мест летования и остановок во время миграции птицы используют гидрологическую сеть (реки, лиманы, многочисленные зарыбленные пруды и система каналов орошения). Ночлег вида наблюдали на земле, бетонных пасынках, которые остались от столбов демонтированной линии электропередачи, и на деревьях. Птицы толерантные к фактору беспокойства. Питаются на расстоянии 150-500 м от путей с интенсивным движением, подпускают человека на расстояние до 100-150 м.

Redinov K.O., Petrovich Z.O. Black Stork in Mykolayiv oblast

The article summarizes data on 109 records of 488 individuals of Black Stork on Mykolayiv oblast in 1906-2016. Records of storks during spring migration were solitary. During wanderings and in autumn birds were met more often. The region is considered to be important for the summer occurrence of the species. Outermost dates of records were: 1 th April (in 2005) and 23th October (in 2007). The birds (45,9%) were single very often. Flocks (n=59) consisted of 2–55 (in average, 7,4±1,2) individuals. The biggest aggregations of birds (55 ind.) was recorded on 20.09.2013 at an irrigation channel with let water where fish were present. In the season of summer occurrence (May-July) in the biggest flock of immature birds there were 12 individuals (21.05.2005). As places for summer occurrence and for staying during migrations birds used the regional hydrological net (rivers, estuaries, numerous fish ponds, and the system of irrigation channels). In night birds were recorded at the ground, on the concrete posts that were remained from the posts of dismantled electric line and on the trees. Birds were tolerant to the disturbance. Feeding was observed at the distance of 150–500 m from motorways with intensive traffic; the birds allowed a man to approach for the distance up to 100–150 m.



Strus Iu., Bokotey A., Dzubenko N. Detection of forest loss on Black Stork (Ciconia nigra L.) breeding sites in the Rivne region (Polissia) by a GIS analysis // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 75-80.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,7 Mb)
Струс Ю., Бокотей А., Дзюбенко Н. Виявлення втрати лісу на гніздових ділянках чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Рівненській області (Полісся) за допомогою ГІС аналізу

Дослідження має на меті оцінити обсяги втрати лісового покриву (в основному через рубки) на гніздових ділянках локальної гніздової популяції чорного лелеки у Рівненській області України, в межах Полісся. Дослідження базується на ГІС аналізі даних Global Forest Watch в перетині з кільцевими буферами різного розміру навколо 141 гнізда чорних лелек. Рубки лісу виявлено на 37,3% гніздових ділянок в межах 100-метрової буферної зони навколо гнізд. На понад 14% ділянок (у 100-метрових буферах) втрата лісового покриву перевищує 20% від загальної площі лісу в них. З результатів випливає, що рубання лісів є однією з основних загроз для локальної гніздової популяції чорного лелеки в регіоні. Апробована методика виявлення рубок за допомогою ГІС аналізу є ефективним засобом контролю дотримання охоронного режиму на гніздових ділянках рідкісних видів птахів за умови обмежених ресурсів.

Струс Ю., Бокотей А., Дзюбенко Н. Выявление потерь леса на гнездовых участках черного аиста (Ciconia nigra L.) в Ровенской области (Полесье) с помощью ГИС анализа

венской области (Полесье) с помощью ГИС анализа Целью исследования является оценка масштабов потери лесного покрова (в основном в связи с рубками) на гнездовых участках локальной гнездовой популяции черного аиста в Ровенской области Украины, в пределах Полесья. Исследование базируется на ГИС анализе данных Global Forest Watch в перекрытии с кольцевыми буферами разного размера вокруг 141 гнезда черных аистов. Рубки леса выявлены на 37,3% участков в пределах 100-метровой буферной зоны вокруг гнезд. На более чем 14% участков (в 100-метровых буферах) потери лесного покрова превышают 20% от общей площади леса в них. Из результатов вытекает, что рубки леса являются одной из основных угроз для локальной гнездовой популяции черного аиста в регионе. Апробированная методика выявления рубок средствами ГИС анализа является эффективным средством контроля за соблюдением охранного режима на гнездовых участках редких видов птиц в условиях ограниченных ресурсов.



Химин М.В. Лелека чорний Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) у Волинській області: історія та результати досліджень // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 81-90.

Проаналізовано історію досліджень лелеки чорного Ciconia nigra на території Волинської області. Узагальнено матеріали з інвентаризації гнізд виду, проведених автором у 2006-2007 рр. Чисельність виду оцінено у 110-130 гніздових пар. Проведено аналіз розподілу гнізд за породами дерев, кількості пташенят у гніздах та встановлено тривалість багаторічного використання лелеками гнізд. Узагальнено дані про фенологію міграцій за 1957-2016 рр.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,4 Mb)
Химин М.В. Черный аист Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) в Волынской области: история и результаты исследований

Проанализирована история исследований черного аиста Ciconia nigra (L.) на территории Волынской области. Обобщены материалы по инвентаризации гнезд этого вида, проведенные автором в 2006-07 гг. Численность вида оценена в 110-130 гнездящихся пар. Проведен анализ распределения его гнезд по породам деревьев, количеству птенцов в гнездах. Установлена длительность многолетнего использования гнезд аистами. Обобщены данные по фенологии миграций за 1957-2016 гг.

Khymyn M. V. The Black stork Ciconia nigra (Linnaeus, 1758) on the territory of the Volyn administrative region: history of researches and its results

History of researches of the Black Stork Ciconia nigra (L.) is analysed on the territory of Volyn region. There were generalized materials for taking of inventory of stork nests that was conducted by an author in 2006-2007. There are 110-130 breeding pairs by estimation. Carry out analysis of distributing of his nests according to kinds of threes, number of nestling in nests and duration of the long-term use of nests by storks. There were generalized data about phenology of migrations of this species for 1957-2016.



Музеологія
ICOM Кодекс етики для природничих музеїв // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 91-99.





ЗРАЗОК ІНСТРУКЦІЇ з організації обліку, зберігання та використання зібрання Природничого музею // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 99-110.



Дяків Х.І., Данилюк К.М. Сучасні напрями розвитку зовнішньої наукової комунікації природничих музеїв // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 111-116.

На основі вивчення досвіду провідних природничих музеїв Європи окреслено форми та узагальнено напрями розвитку їхньої зовнішньої наукової комунікації. Виділено основні форми комунікації: постійні і тимчасові експозиції (виставки), Інтернет (соцмережі, блоги, сайти), доступ до колекцій та співпрацю із спеціалізованою аудиторією музею (науковці, студенти), акції для дітей та дорослих, семінари, лекції, тренінги, екскурсії в природу та уроки.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,4 Mb)
Дякив К.И., Данылюк Е.Н. Современные направления развития внешней научной коммуникации естественнонаучных музеев

На основании изучения опыта ведущих естественнонаучных музеев Европы и анализа публикаций обобщены направления развития внешней научной коммуникации современных музеев этого профиля. Определены основные формы коммуникации: постоянные экспозиции, выставки, Интернет (соцсети, блоги, сайты), доступ к коллекциям и сотрудничество со специализированной аудиторией музея (научные работники, студенты), акции для детей и взрослых, семинары, лекции, тренинги, экскурсии в природу и уроки.

Diakiv Kh., Danylyuk K. Modern directions of development of external scientific communication of natural historical museums

Based on the study of the experience of the leading natural historical museums in Europe and the analysis of publications, directions for the development of external scientific communication of contemporary museums of this profile are generalized. The main forms of communication are main and temporary exhibitions, Internet (social networks, blogs, websites), access to collections and cooperation with a specialized museum audience (scientists, students), events for children and adults, seminars, lectures, workshops, excursions to nature аnd lessons.



Коновалова І.Б., Савицька А.Г., Середюк Г.В. Розробка і впровадження педагогічних сценаріїв за природничим спрямуванням для учнів молодшого шкільного віку // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 117-124.

Узагальнено сучасні підходи до організації навчання учнів молодшого шкільного віку засобами музейної педагогіки. Проаналізовано психолого-педагогічні аспекти взаємодії та форми організації навчання молодших школярів у музейному середовищі, з урахуванням особливостей розвитку їхніх пізнавальних інтересів та навичок спілкування.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,5 Mb)
Коновалова И.Б., Савицкая А.Г., Середюк А.В. Разработка и внедрение педагогических сценариев по естественнонаучному направлению для учеников младшего школьного возраста

Обобщены современные подходы в организации обучения учеников младшего школьного возраста средствами музейной педагогики. Проанализированы психолого-педагогические аспекты взаимодействия и формы организации обучения младших школьников в музейной среде, с учетом особенностей развития их познавательных интересов и навыков общения.

Konovalova I., Savytska A., Serediuk G. Elaboration and application of pedagogical scenarios in studying nature by junior schoolchildren

Modern ways of approach to arrangement of study in junior schoolchildren by means of museum pedagogy has been generalized. The psychological and pedagogical aspects of interaction and forms of study arrangement in junior schoolchildren within the museum environment have been analyzed, taking into account the peculiarities of their cognition and intercourse skills.



Скирпан М.В. Перевизначення "світлих лунів" (Сircus) з орнітологічної колекції ДПМ НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 125-132.

В роботі опрацьовано 42 музейних експонати "світлих лунів", що належать до 3 видів: лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766), лунь степовий Circus macrourus (S.G. Gmelin, 1771), лунь лучний Circus pygargus (Linnaeus, 1758). Ці види складні в ідентифікації і тому при їх визначенні можуть виникати певні труднощі. Всього перевизначено до виду, статі та віку 23 екземпляри музейної колекції.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,6 Mb)
Скирпан Н.В. Переопределение "светлых луней" (Circus) из орнитологической коллекции ГПМ НАН Украины

В статье представлены результаты анализа 42 музейных экспонатов светлых луней, принадлежащих к 3 видам: лунь полевой Circus cyaneus (Linnaeus, 1766), лунь степной Circus macrourus (S.G. Gmelin, 1771), лунь луговой Circus pygargus (Linnaeus, 1758). Эти виды сложны в идентификации и поэтому при их определении могут возникать определенные трудности. Всего переопределены к виду, полу и возрасту 23 экземпляра музейной коллекции.

Skyrpan M.V. Reidentification of "Ring-tailed Harrier" (Circus) from ornithological collection of the State Museum of Natural Histor

The paper contains analysis of 42 museum items of 3 species of harriers: Hen Harrier Circus cyaneus (Linnaeus, 1766), Pallid Harrier Circus macrourus (S.G. Gmelin, 1771) and Montagu’s Harrier Circus pygargus (Linnaeus, 1758). These species can be difficult to identify. We reidentified 23 items with description of the species, sex and age.



Екологія
Дмитраш-Вацеба І.І. Моделювання змін раритетного фіторізноманіття лучних степів Південного Опілля під впливом антропогенних чинників // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 133-142.

Скорочення площі та посилення пасовищної дигресії травостою на даний час найчастіше спричинюють вимирання популяцій раритетних лучно-степових видів рослин. Діючи одночасно, вони на 74,4% визначають раритетне багатство оселищ Південного Опілля. Для відображення процесу скорочення кількості раритетних видів під впливом негативних чинників створено дві моделі. Модель 1 (регресійна) зображує поступове зниження рівня раритетного фіторізноманіття на порядок в оселищах з найбільшою інтенсивністю антропогенних факторів порівняно із природними лучними степами. Модель 2, створена на основі узагальнення кількості раритетних видів у оселищах, виявила стрімке зниження рівня раритетного фіторізноманіття на початковому етапі деградації оселищ, а також за максимальної інтенсивності дії обох чинників. Встановлено видовий склад раритетної компоненти флори лучних степів різного ступеня деградації.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,4 Mb)
Дмитраш-Вацеба И.И. Моделирование изменений раритетного фиторазнообразия луговых степей Южного Ополья под влиянием антропогенных факторов

Сокращение площади и усиление пастбищной дигрессии травостоя в настоящее время чаще всего вызывают вымирание популяций раритетных лугостепных видов растений. Действуя одновременно, они на 74,4% определяют раритетное богатство луговых степей Южного Ополья. Для отображения процесса сокращения количества раритетных видов под влиянием негативных факторов созданы две модели. Модель 1 (регрессионная) изображает постепенное снижение уровня раритетного фиторазнообразия на порядок на участках с наибольшей интенсивностью антропогенных факторов по сравнению с естественными луговыми степями. Модель 2, созданная на основе обобщения количества раритетных видов в степях, обнаружила резкое снижение уровня раритетного фиторазнообразия на начальном этапе деградации участков, а также при максимальной интенсивности действия обоих факторов. Установлен видовой состав раритетной компоненты флоры луговых степей с разной степенью деградации.

Dmytrash-Vatseba I.I. Modelling of rare plant species diversity changes by anthropogenic factors in meadow steppes of the Southern Opillya

Nowadays, area decrease and pastoral digression enhance are determinative factors for the extinction of rare plants populations. Making their cumulative impact on rare fraction of meadow steppes, these negative factors govern 74.4 % of habitats richness in the Southern Opillya. Two models were built to demonstrate the process of rare species number reduction under stress of the negative factors. Model I (regression model) displays a graduate ten times reduction in rare plant diversity rate with increasing of the factors intensity. Model II was developed based on generalized dataset of rare species number in habitats. It reveals an abrupt reduction of rare plant richness at the very beginning of habitat degradation, also at the last stages of this process. A species composition of rare fraction of flora for meadow steppes at different degradation level is presented.



Бублик Я.Ю., Климишин О.С. Аналіз ксилотрофної аскомікобіоти (Аscomycota) об’єктів ПЗФ Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 143-152.

У статті наведено результати досліджень біоти ксилотрофних аскомікотів лісових екосистем семи природоохоронних об’єктів Українських Карпат: НПП " Синевир" , Карпатський НПП, НПП " Гуцульщина" , Ужанський НПП, НПП " Сколівські Бескиди" , а також Карпатський біосферний заповідник та природний заповідник " Ґорґани" . Визначено таксономічний склад та проведено порівняльний аналіз еколого-біологічних особливостей аскомікобіоти. Встановлено, що дереворуйнівні аскові гриби досліджених територій представлені 406 таксонами, з яких 389 у ранзі видів, що належать до 190 родам, 66 родинам, 26 порядкам, 10 підкласам, 6 класам підвідділу Pezizomycotina відділу Ascomycota, а також до анаморфним грибам incertae sedis Pezizomycotina.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,6 Mb)
Бублык Я.Ю. Климишин А.С. Анализ ксилотрофной аскомикобиоты (Аscomycota) объектов ПЗФ Украинских Карпат

В статье представлены результаты комплексных исследований биоты ксилотрофных аскомикот лесных экосистем семи природоохранных объектов Украинских Карпат: НПП " Синевир", Карпатский НПП, НПП " Гуцульщина" , Ужанский НПП, НПП " Сколевские Бескиды" , а также Карпатский биосферный заповедник и природный заповедник " Горганы". Определен таксономический состав и проведен сравнительный анализ эколого-биологических особенностей аскомикобиоты. Установлено, что древесноразрушающие асковые грибы исследованных территорий представлены 406 таксонами, из которых 389 в ранге видов, принадлежащих 190 родам, 66 семействам, 26 порядкам, 10 подклассам, 6 классам подотдела Pezizomycotina отдела Ascomycota, а также анаморфным грибам incertae sedis Pezizomycotina.

Bublyk Ya., Klymyshyn O. Analysis xylotrophic ascomycetous fungi (Ascomycota) of protected areas Ukrainian Carpathians

The paper deals the complex research of the biota xylotrophic ascomycetous fungi of forest ecosystems of the the seven of natural reserve funds of Ukrainian Carpathians: NNP "Synevyr", Carpathian NNP, NNP " Hutsul’shchyna", Uzhansky NNP, NNP "Skolivski Beskydy" , and Carpathian Biosphere Reserve and Nature Reserve " Gorgany" is represented. A taxonomic composition and comparative analysis of ecological and biological features of the ascomycetous fungi is determined. In total 406 taxa 389 in the rank species were recordered for the investigated region. All found species representing 190 genera, 66 families, 26 orders, 10 subclasses, 6 classes, subphylum Pezizomycotina, that belong phylum Ascomycota, and also anamorphic fungi incertae sedis Pezizomycotina.



Бублик Я.Ю. Екологічні групи ранньовесняних аскомікотів (Аscomycota) НПП "Сколівські Бескиди" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 153-164.

Стаття присвячена різноманіттю й екологічним особливостям ранньовесняних аскових грибів (Ascomycota) на території національного природного парку "Сколівські Бескиди". У результаті проведених досліджень виявлено 51 вид сумчастих грибів, що належать до 4 класів, 7 підкласів, 12 порядків, 18 родин, 37 родів, а також до анаморфних грибів іncertae sedis Pezizomycotina з відділу Ascomycota. З них 24 види вперше відзначені для досліджуваної території, у т. ч.: 18 – власне ранньовесняні та 6 видів – "знайдені весною". Аскові гриби представлені трьома еколого-трофічними групами, в яких домінують сапротрофи (41 вид), що розподілились на 7 підгруп. Значно меншою кількістю (10 видами) представлені біотрофи, які розподілились на 5 підгруп. Симбіотрофи представлені 3 мікоризоутворювальними видами грибів, які також належать до ґрунтових сапротрофів. Стаття містить анотований список виявлених ранньовесняних видів аскомікотів.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,4 Mb)
Бублык Я.Ю. Экологические группы ранневесенних аскомикот (Ascomycota) НПП "Сколевские Бескиды"

Статья посвящена многообразию и экологическим особенностям ранневесенних асковых грибов (Ascomycota) на территории национального природного парка "Сколевские Бескиды". В результате проведенных исследований выявлены 51 видов сумчатых грибов, относящихся к 4 классам, 7 подклассам, 12 порядкам, 18 семействам, 37 родам, а также к анаморфным грибам іncertae sedis Pezizomycotina из отдела Ascomycota. Из них 24 вида впервые отмечены для исследуемой территории, в т. ч.: 18 – собственно ранневесенние и 6 видов – "найденные весной". Асковые грибы представлены тремя эколого-трофическими группами, в которых доминируют сапротрофы (41 вид), распределившиеся на 7 подгрупп. Значительно меньшим числом (10 видами) представлены биотрофы, распределившиеся на 5 подгрупп. Симбиотрофы представлены 3 микоризообразующими видами грибов, также относящимся к почвенным сапротрофам. Статья содержит аннотированный список обнаруженных ранневесенних видов аскомикот.

Bublyk Ya. Ecological groups of the early spring ascomycetous fungi (Ascomycota) from "Skolivski Beskydy" NNP

The paper deals to the diversity and ecological features of the early spring ascomycetous fungi (Ascomycota) in the National Nature Park "Skolivski Beskydy". The results of the study were identified 51 species of the ascomycetous fungi. These collected fungi belong to 4 classes, 7 subclasses, 12 orders, 18 families, 37 genera, also to the anamorphic fungi incertae sedis Pezizomycotina, that belong to the phylum Ascomycota. Ascomycetous fungi is representing 3 ecological-trophical groups: biotrophs, saprotrophs, symbiotrophs. Among the identified species in early spring, 24 representatives are new to the study area, 18 of which – actually early spring and 6 species – "found in the spring". Analysis of distribution of ascomycetous fungi species for ecological trophical groups showed the considerable prevailing of saprotrophs (41 species). Saprotrophs species distributed into 7 subgroups. Significantly fewer (10 species) are biotrphs, that are distributed in 5 subgroups. Symbiotrophs is representing 3 mycorrhizal species of fungi, that also belong to the terrestrial saprotrophs. The paper includes the list of identified species of the early spring ascomycetous fungi, ecological features and distribution for ecological-trophical groups.



Кабаль М.В., Глеб Р.Ю. Структура приполонинних ялинників Мармароських гір // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 165-174.

У статті висвітлено результати досліджень на пробних площах, закладен південно-західному схилі г. Берлебашка (місцева назва г. Латундур), в межах смуги ч гірських природних ялинників. Подано їх лісотаксаційну характеристику, резул обліку мертвої деревини, дані про природне поновлення та підлісок, характери рослинного покриву та його аналіз на основі фітоіндикаційних шкал. Зроблено виснов можливість використання заповідних лісових екосистем в якості екологічної моде ведення наближеного до природи лісівництва в гірських ялинових лісах в у кліматичних змін.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,6 Mb)
Кабаль М.В., Глеб Р.Ю. Структура приполонинных ельников Мармарошских гор

В публикации приводятся результаты исследований на пробных площадях, заложенных на юго- западном склоне г. Берлебашка (местное название г. Латундур), в пределах полосы чистых горных природных ельников. Подана их лесотаксационная характеристика, результаты учета мертвой древесины, данные об естественном возобновлении подлеска, характеристика растительного покрова и его анализ на основании фитоидентификационных шкал. Сделан вывод относительно возможности использования заповедных лесных экосистем в качестве экологических моделей для ведения приближенного к природе лесоводства в горных еловых лесах в условиях климатических изменений.

Kabal M.V., Gleb R.Yu. Structure of the pre-alpine meadow spruce forests of Marmаrоs mountains

The paper provides the research results for sample plots laid on the southwestern slope of Berlebashka (locally called the town of Latundur), within the range of pure mountain natural spruce forests. Their forest taxation characteristics, the results of deadwood accounting, data on the natural renewal of the underbrush, the characteristics of the vegetation cover and its analysis on the basis of phytoidentification scales are submitted. A conclusion is made regarding the possibility of using reserved forest ecosystems as ecological models for conducting nature-related forestry in mountain spruce forests under climate change conditions.



Яворницька О.В., Чернобай Ю.М. Вивчення сукцесій ґрунтової мезофауни як спосіб моніторингу антропогенної фрагментації середовища // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 175-180.

Розглянуто питання просторової фрагментації екосистем під антропогенним впливом. Дано оцінку процесів, які ініціюють фрагментацію. Встановлено, що дослідження та моніторинг явища сукцесії важливий при вивченні інвазійних видів, та показує як змінюється видове різноманіття в часі. Дослідження порівняння темпів формування ґрунтової біоти при первинних сукцесіях і демутаціях дає змогу виявити типові комплекси ґрунтових безхребетних мезофауни, характерних для окремих стадій сукцесій.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,4 Mb)
Яворницкая О.В. , Чернобай Ю.М. Изучение сукцессий почвенной мезофауны как способ мониторинга антропогенной фрагментации среды

Рассмотрены вопросы пространственной фрагментации экосистем под антропогенным воздействием. Дана оценка процессов, которые инициируют фрагментацию. Установлено, что исследования и мониторинг сукцессии важен при изучении инвазионных видов, и показывает изменение видового разнообразия во времени. Исследование сравнения темпов формирования почвенной биоты при первичных сукцессиях и демутации позволяет выявить типичные комплексы почвенных беспозвоночных мезофауны, характерных для отдельных стадий сукцессий.

Yavornytska O.V., Chernobay Yu.M. Studying about soil mesofauna succession as a way of monitoring anthropogenic habitat fragmentation

The problems of spatial fragmentation of ecosystems under anthropogenic influence is considered. The estimate processes that initiate fragmentation. Found that research and monitoring of the phenomenon of succession is important in the study of invasive species, and shows how the species diversity is changing over time. The study compared the rate of formation of soil biota in primary successions and demutation allows to detect typical grops of soil invertebrates mesofauna wich is specific to individual stages of succession.



Ґрунтознавство
Партика Т.В., Гамкало З.Г. Водоекстрагована органічна речовина за профілем мінеральних та органогенних ґрунтів Верхньодністерської алювіальної рівнини // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 181-190.

Визначено вміст екстрагованих холодною водою органічних речовин (ЕХВОР) в органогенних та мінеральних ґрунтах Верхньодністерської алювіальної рівнини. Найбільший вміст ЕХВОР (мг∙100 г-1) у верхніх (10 см) верствах властивий торфовим ґрунтам – 105-135, а мінімальний – 20-30 для орних дернового та лучного ґрунтів. Загалом, найбільший вміст СЕХВОР характерний для нижніх торфових горизонтів ґрунтів, де він сягає 290 мг∙100 г-1 ґрунту. Встановлено також тісний (r=0,81-0,99; P<0,05) кореляційний зв’язок між СЕХВОР та Сзаг, що вказує на наявність динамічної рівноваги у системі ОРҐ, яка підтримує певний рівень сполук її лабільного пулу – головного джерела біодоступних речовин та енергії.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,6 Mb)
Партыка Т.В., Гамкало З.Г. Водоэкстрагируемое органическое вещество по профилю минеральных и органогенных почв Верхнеднестровской аллювиальной равнины

почв Верхнеднестровской аллювиальной равнины Определено содержание экстрагированного холодной водой органического вещества (ЭХВОВ) в органогенных и минеральных почвах Верхнеднестровской аллювиальной равнины. Наибольшее содержание ЭХВОВ (мг∙100 г-1) в верхних (10 см) слоях присуще торфяным почвам – 105-135, а минимальное – 20-30 – пахотным дерновой и луговой почвам. Наибольшее содержание СЭХВОВ характерно для нижних торфяных горизонтов почв, где оно достигает 290 мг∙100 г-1 почвы. Установлена также тесная (r=0,81 -0,99; P<0,05) корреляционная связь между СЭХВОВ и Собщ, что указывает на наличие динамического равновесия в системе ОВП, которое поддерживает определенный уровень соединений ее лабильного пула – главного источника биодоступных веществ и энергии.

Partyka T., Hamkalo Z. Water-extractable organic matter in the profile of mineral and organic soils of Upper Dniester alluvial plane

Content of cold water extracted organic matter (CWEOM) in organic and mineral soils of Upperdniester alluvial plane was estimated. The largest CWEOM content (mg∙100 g-1) in the upper (10 cm) soil layers was found in peat soils – 105-135, and the smallest – 20-30– in arable sod and meadow soils. The highest CWEOM content was found in the lower horizons of peat soil, where it reaches 290 mg∙100 g-1. Strong correlation (r=0.81 -0.99; P<0.05) between CWEOM and TOC was found. It indicates the presence of dynamic equilibrium in the SOM system that supports certain level of labile pool compounds – the main source of bioavailable materials and energy.



Вовк О.Б., Орлов О.Л. Динаміка процесів ґрунтоутворення на техногенних субстратах гідровідвалу Яворівського ДГХП "Сірка" // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 191-202.

В статті представлені результати моніторингових досліджень процесів ґрунтоутворення на техногенних субстратах гідровідвалу. Встановлено, що тут формуються ґрунти дернового ряду. За 20 років самовідновлення відбулось структурування ґрунтового профілю, оптимізувались водно-фізичні властивості намивних техноґрунтів. Водночас, вони розвиваються в умовах активного біохімічного перетворення карбонатних порід, що проявляється через гіпсове елювіювання і є аномальним для зонального ґрунтоутворення. Намивні техноґрунти не є токсичними для біоти, про що свідчить вагоме збільшення підземної частини фітомаси рослинних угруповань над надземною.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,5 Mb)
Вовк О.Б., Орлов О.Л. Динамика процессов почвообразования на техногенных субстратах гидроотвала Яворовского ГГХП "Сирка"

В статье представлены результаты мониторинговых исследований процессов почвообразования на техногенных субстратах гидроотвала. Установлено, что тут формируются почвы дернового ряда. За 20 лет самовосстановления произошло структурирование почвенного профиля, оптимизировались водно-физические свойства намывных техногрунтов. В то же время, они развиваются в условиях активного биохимического преобразования карбонатных пород, что проявляется путем гипсового элювирования и является аномальным для зонального почвообразования. Намывные техногрунты не токсичны для биоты, о чем свидетельствует весомое увеличение подземной части фитомассы растительных сообществ по сравнению с надземной.

Vovk O., Orlov O. The soil formation process dynamics on technogenic substrates of the hydraulic mine dump of Yavorivski SMCE "Sirka"

The results of monitoring investigations of soil formation processes within the technogenic substrates of hydraulic mine dump are present. The soils of the sod-range is formed here. During 20 years of repair itself the structuring of the soil profile has occurred, water and physical characters of alluvial technogrounds are optimized. At the same time, these types of soils are evolved in the conditions of active biochemical transformation of calcareous rocks. This is manifested by gypsum eluviation, which is anomalous for the zonal soil shaping. Alluvial technogrounds is not toxic for the biota. This is evidenced by significant increase of the underground part of the plant communities biomass in compare to aboveground part.



Перець Х.П. Історія гідромеліорації Верхньодністровської алювіальної рівнини у контексті дослідження антропогенної фрагментації ґрунтового покриву регіону // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 203-212.

У статті показано актуальність вивчення історичних аспектів гідромеліорації Верхньодністровської алювіальної рівнини. Охарактеризовано основні способи гідромеліорації перезволожених земель та їх еволюцію в часі. Встановлено тривалість та інтенсивність трансформації ґрунтового покриву території під впливом антропогенної діяльності. Представлена багаторічна динаміка площ осушуваних земель у Львівській області (1939–2017 рр.), а також їх структура станом на 1 січня 2017 року. Значна увага присвячена здобуткам провідних вчених у даному напрямку.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,8 Mb)
Перец К.П. История гидромелиорации Верхнеднестровской аллювиальной равнины (ВАР) в контексте исследования антропогенной фрагментации почвенного покрова региона

В статье показана актуальность изучения исторических аспектов гидромелиорации Верхнеднестровской аллювиальной равнины. Охарактеризованы основные способы гидромелиорации переувлажненных земель и их эволюция во времени. Установлена продолжительность и интенсивность трансформации почвенного покрова ВАР под влиянием антропогенной деятельности. Отображена многолетняя динамика площадей осушаемых земель во Львовской области (1939-2017 гг.), а также их структура состоянием на 1 января 2017 года. Значительное внимание посвящено достижениям ведущих ученых в данном направлении.

Perets Kh. P. History of water reclamation of the Upper-Dniester alluvial plain (UAP) in the context of studying anthropogenic fragmentation of soil cover of the region

The article shows the relevance of studying historical aspects of water reclamation of the Upper Dniester alluvial plain. The main ways of water reclamation of waterlogged lands and their evolution through time are described. It is established the duration and intensity of the transformation of soil cover of the UAP under the influence of human activities. The paper gives information on a perennial dynamics of the drained lands areas in Lviv region (1939-2017 years), and on their structure as of January 1, 2017. Considerable attention is devoted to the achievements of leading scientists in this field.



Бедернічек Т.Ю. Біогеохімія орнітогенних ґрунтів прибережної Антарктики // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 213-218.

Традиційно вважається, що у місцях великого скупчення птахів, зокрема у полярних широтах, під впливом накопичення гуано формуються орнітогенні та посторнітогенні ґрунти. У цій статті показано важливість інших, крім накопичення гуано, впливів орнітофауни на процеси ґрунтоутворення. На прикладі потоку Кальцію з морських екосистем на суходіл за трофічним ланцюгом планктон + мікробентос → Nacella concinnaLarus dominicanus → гуано + пелетки (мушлі Nacella concinna) → ґрунт, показана важливість біогенних сполук цього елементу у формуванні кислотностно основної рівноваги ґрунтів Аргентинських островів. Обґрунтовано значення коралінових водоростей як важливого джерела Кальцію для наземних екосистем Прибережної Антарктики. Окреслено подальші перспективні напрями досліджень біогеохімічного циклу Кальцію у полярних широтах, зокрема у контексті ацидифікації вод Світового океану.

Резюме / Resume Скачати в pdf (2,7 Mb)
Бедерничек Т.Ю. Биогеохимия орнитогенных почв Прибрежной Антарктики

Традиционно считается, что в местах большого скопления птиц, в том числе в полярных широтах, под влиянием накопления гуано формируются орнитогенные и посторнитогенные почвы. В статье показано важность других, кроме накопления гуано, воздействий орнитофауны на процессы почвообразования. На примере потока кальция из морских экосистем на сушу по трофической цепи планктон + микробентос → Nacella concinnaLarus dominicanus → гуано + погадки (раковины Nacella concinna) → почва, показана важность биогенных соединений этого элемента в формировании кислотностно-основного равновесия почв Аргентинских островов. Обосновано значение коралиновых водорослей как важного источника кальция для наземных экосистем Прибрежной Антарктики. Определены дальнейшие перспективные направления исследований биогеохимического цикла кальция в полярных широтах, в частности в контексте ацидификации вод Мирового океана.

Bedernichek T. Biogeochemistry of ornithogenic soils in Coastal Antarctica

Ornithogenic soils are usually considered to be formed as a result of breeding activities by sea birds. These soils are widespread in polar regions and in Coastal Antarctica in particular. It is believed that the most important impact of birds on soil formation in such environments is accumulation of guano – an important source of chemical elements and energy. In this paper we discuss an alternative point of view. We hypothesized that not only and not so much accumulation of guano, but also other bird-formed products significantly affect soil formation in Coastal Antarctica. An intensive biogenic flux of calcium from marine to terrestrial ecosystems in the food-chain: plankton + microbenthos → Nacella concinnaLarus dominicanus → guano + pellets (Nacella concinna shells) → soil strongly influences soil formation in Argentina islands by significant increase of soil pH values. The role of coral algae as an important source of calcium for terrestrial ecosystems of the Coastal Antarctic was shown. Further promising research priorities in the field of calcium biogeochemistry in polar environments were described.



Хроніка
Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2016 році // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 219-220.


Правила для авторів // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2017. - 33 - С. 221.