Чернобай Ю.М. До історії методології цілісності та парадигми природничо-соціальної коеволюції // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 3-14.
Розглянуто регіональний феномен методології цілісності та природничо-соціальної коеволюції, який мав місце у науковій спільноті Львова у період кінця ХІХ– початку ХХ ст. Найпомітнішими у створенні цього феномену були: В. Поль (збереження культурної та природничої спадщини), В. Дідушицький (охорона окремих видів через охорону довкілля, природнича мотивація самоідентичності), Б. Дибовський (таксономія та континентальна біогеографія), Й. Пачоський (фітосоціологія та охорона природи), Я. Нусбаум-Гілярович (філософсько-когнітивні аспекти еволюції), Я.Г. Павліковський (природа і культура, теорія і практика охорони природи, основи туристичного менеджменту). Виникнення цього феномену спричинило генезис ряду наукових напрямів міжнародного рівня.
Chernobay Yu.M.
To the history of the integrity and paradigm methodology of natural and social coevolution // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 3-14
The regional phenomenon of the integrity methodology and natural-social coevolution, which took place in the scientific community of Lviv at the period of the end of 19th and the beginning of 20th century, was considered. The most prominent in creating this phenomenon were: V. Pol (preservation of cultural and natural heritage), V. Didushitsky (protection of certain species through environmental protection, natural motivation of self-identity), B. Dybovsky (taxonomy and continental biogeography), J. Pachoski (phytosociology and protection of nature), Y. Nusbaum-Gilarovich (philosophical and cognitive aspects of evolution), Y.G. Pavlikovski (nature and culture, theory and practice of nature conservation, the basics of tourist management). The emergence of this phenomenon led to the genesis of a number of scientific directions on the international level.
Описано основні етапи формування малакологічної (конхологічної) колекції музею – від ХІХ століття до сьогодення. Підкреслено її зв’язок з науковими дослідженнями та просвітницькою роботою. Коротко охарактеризовано сучасний стан колекції, наявність у ній типових матеріалів, сформульовано головну мету її подальшого комплектування.
Gural R.I., Gural-Sverlova N.V.
The history of the formation and scientific processing of the malakological collection of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 15-20
The main stages of the formation of the malakological (conchological) collection of the museum from the 19th century to the present are described. Emphasized its connection with the scientific researches and educational work. A brief description of the current state of the collection, the presence of the typical material and the main goal of its further manning is formulated.
The collections of Cryptophagidae beetles stored in the natural museums of Ukraine were studied: three academic and two university collections – State Museum of Natural History, National Museum of Natural History and I.I. Schmalhausen Institute of Zoology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Zoological Museum of T. Shevchenko Kyiv National University and Museum of Natural History of V. Karazin Kharkiv National University, and also author’s work collection. The volumes and the state of their preservation have been analyzed. The representation of different species in collections, as a whole, and in relation to the Carpathian fauna is evaluated. In general, museum collections contain 1346 samples of Cryptophagids, in each of which – about 210-340 individuals, all of them are stored in separate boxes and punctured by entomologic needles. The author's collection includes 1657 specimens of 57 species, which are mostly stored on cotton mattresses. All six collections include 122 species of 16 genera, containing from 21 to 85 species of this family. Some samples in collections have been lost for various reasons, in 10 cases there are only needles with labels without the samples themselves, therefore, some species (eg Cryptophagus nitidulus, C. hexagonalis) are represented in collections conditionally, only in labels. At the revision of materials attention is paid to taxonomic changes, through which in the publications and in the actual material different species or generic synonymic names were used. The author also took into account the uniqueness of each of the collections, which was determined by several important parameters, including the number of samples that are presented exclusively in some of the museum of species and genera of the family, the number of samples and type specimens in collection. For most of these parameters the leader is the collection of Zoological Museum of T. Shevchenko Kyiv National University. All data is included in the author's database, which contains summaries of annotations containing collections of samples, names of regions and localities of collection, dates, collectors, or owners of the collection, and also notes with clarifications of places or details of reidentifications.
Досліджено колекції жуків з родини Cryptophagidae (Cucujoidea, Coleoptera), що зберігаються в природничих музеях України: трьох академічних та двох університетських (Державний природознавчий музей, Національний науково-природничий музей та Інститут зоології НАНУ, Зоологічний музей Київського національного університету, Музей природи Харківського національного університету), а також у робочих зборах автора. Проаналізовано обсяги колекцій та стан їхньої збереженості. Оцінено представленість різних видів у колекціях, як в цілому, так і стосовно фауни Карпат. Загалом в музейних колекціях зберігається 1346 екземплярів криптофагід, кожна з колекцій містить близько 210-340 особин, всі вони зберігаються в окремих коробках та наколоті на ентомологічні голки. Збори автора включають 1657 особин 57 видів, які, здебільшого, зберігаються на ватних матрациках. Загалом у всіх шести колекціях, включно з колекцією автора, налічується 122 види Cryptophagidae, що представляють 16 родів, у кожній колекції є від 21 до 85 видів цієї родини. Частина зразків криптофагід в колекціях безслідно втрачена з різних причин, в 10 випадках є лише голки з етикетками без самих зразків, тому окремі види (напр., Cryptophagus nitidulus, C. hexagonalis) представлені у колекціях умовно, лише етикетками. При ревізії матеріалів увагу приділено таксономічним змінам, через які у публікаціях та у фактичному матеріалі вжито різні видові та родові назви, які є лише синонімами. Автором оцінено унікальність кожної з колекцій, яку визначали за п’ятьма параметрами: кількістю зразків, які представлені виключно в окремій з музейних колекцій, кількістю видів та родів родини, кількістю зразків та типових зразків у колекції. За більшістю з цих показників лідером є колекція Зоологічного музею Київського національного університету. Всі дані включено до створеної автором єдиної бази даних, в якій наведено стислі анотації, що містять відомості про колекційні зразки, назви регіонів та місць збору, дати збору, колекторів або власників колекції, а також примітки з уточненнями місць або деталями перевизначень.
Гураль Р.І. Просторовий розподіл прісноводної малакофауни України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 37-48.
На підставі літературних і власних даних, а також фондових матеріалів Державного природознавчого музею НАН України у м. Львові, проаналізовано особливості сучасного просторового розподілу прісноводних молюсків – по ландшафтних зонах та основних річкових басейнах України. В обох випадках виявлено відносно слабку просторову диференціацію прісноводної малакофауни.
Gural R.I. Spatial distribution of freshwater molluscs fauna of Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 37-48
Based on the literary and personal data, as well as collections of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine in Lviv City, the peculiarities of the recent spatial distribution of the freshwater molluscs – in the landscape zones and main river basins of Ukraine – have been analyzed. In both cases, relatively weak spatial differentiation of freshwater malakofauna was detected.
Узагальнено відомості щодо сучасного розповсюдження на заході України 19 антропохорних видів наземних молюсків, які можуть стати основою для моніторингу їх подальшого розселення в регіоні. Вперше для заходу України вказано присутність балканського виду Tandonia kusceri та кримського виду Monacha fruticola.
Gural-Sverlova N.V., Savchuk S.P.
Anthropochorous species of land molluscs in Western Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 49-58
The data on the recent distribution of 19 anthropochorous species of the land molluscs in Western Ukraine, which may become the basis for monitoring their further resettlement in the region, are summarized. For the first time the presence of the Balkan species Tandonia kusceri and the Crimean species Monacha fruticola in Western Ukraine is mentioned.
Встановлено особливості біотопної диференціації спектрів екоморф амфібіотичних комах (Insecta: Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata) лотичних екосистем Українських Карпат. Серед екоморф Ephemeroptera домінуючими за чисельністю у складі угруповань та кількістю представлених видів виявились: підклас плоскотілі великозяброві збирачі-зіскоблювачі та хижаки; підклас сіфлонуроїдні дрібнозяброві збирачі-зіскоблювачі. Для епіритралі домінуючими екоморфами серед веснянок є криптобіонти щілин бріофіли; для метаритралі – фітофільні криптобіонти подрібнювачі; літофільні криптобіонти, які полюють із засідки – переважають в гіпоритралі.
Hushtan K.V. Features of biotopic differentiation of ecomorphs spectra of amphibiotic insects (Insecta: Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata) communities in hydroecosystems of Ukrainian Carpathians // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 59-66.
The peculiarities of biotope differentiation of amphibiotic insects ecomorphs spectra (Insecta: Ephemeroptera, Plecoptera, Odonata) in hydroecosystems of Ukrainian Carpathians are established. Among Ephemeroptera ecomorphs, the dominant species (in the number of species) were: subclass ploskotili velykoziabrovi zbyrachi-ziskobliuvachi ta khyzhaky; subclass siflonuroidni dribno ziabrovi zbyrachi-ziskobliuvachi. For epirytral, the dominant ecomorphs among the freckles are kryptobionty shchilyn briofily (35%); for metarytral – fitofilni kryptobionty podribniuvachi (61%); litofilni kryptobionty, yaki poliuiut iz zasidky (71%) – predominate in hiporytral. The spatial distribution of ecomorph groups of mayflies and stoneflies in Ukrainian Carpathians is subject to the general tendencies of vertical zonal distribution of trophic groups of zoobenthos, and is consistent with the basic provisions of the theory of river continuum of R. Vannot.
В роботі розглянуто таксономічне та екологічне різноманіття панцирних кліщів гігрофітних лук Закарпатської низовини. Для обраного типу лук території Закарпаття такі дослідження раніше не проводились. Для гігрофітних лук зареєстровано 45 видів орібатид (25 родин, 34 роди). Найчисленнішими серед таксонів виявились Platynothrus peltifer, Ceratozetes mediocris та Oppiella nova. Встановлено, що для гігрофітних лук домінуюча роль за чисельністю належить поверхнево-ґрунтовій морфо-екологічній групі орібатид. В екологічній структурі переважають види гігрофіли та евритопи.
Hushtan H.H. Oribatid mites (Acari: Oribatida) of hygrophyte grasslands on Transcarpathian Lowland // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 67-74.
Faunal and ecological diversity of oribatid mites of hygrophyte grasslands on Transcarpathian lowland is considered in the paper. For Transcarpathia, such studies have not been conducted before. For hygrophyte grasslands 45 species of Oribatida (25 families, 34 families) are registered. The most numerous among detected taxa were Platynothrus peltifer, Ceratozetes mediocris and Oppiella nova. It has been established that dominant role belongs to the surface-soil morpho-ecological group of oribatid mites. In the ecological structure, predominant role is inherent of hydrophilous and eurytopic species.
Проаналізовано характеристики природних умов (рослинний та ґрунтовий покрив, режим зволоження) лучних біотопів Закарпатської низовини. Встановлено, що визначальним чинником для формування угруповань колембол в умовах досліджених лучних біотопів Закарпатської низовини є стабільність режиму зволоження у їхніх мікрооселищах.
Goblyk K., Orlov O., Ragulina M., Kaprus I.
Living conditions and community structure of Collembola on Transcarpathian lowland meadow habitats // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 75-82.
Characteristics of the natural conditions (vegetation and soil cover, moisture regime) of the meadow biotopes of the Transcarpathian lowland were investigated. It was established that the determining factor for the formation of collembola communities in the meadow biotopes of the Transcarpathian lowland is the stability of the moisture regime.
Проаналізовано властивості субстрату та мікрокліматичні умови на різних елементах мезорельєфу відвалу Центральної збагачувальної фабрики "Червоноградська". Найбільш несприятливі умови для поселення та росту рослин виявлені на вершині та терасах відвалу, що зумовлено високою інтенсивністю освітлення, температурою, значним вмістом важких металів та актуальною кислотністю. Показано, що перспективними видами для використання під час біотичного етапу рекультивації для терас відвалів є Pinus sylvestris L. Для схилів рекомендовано використовувати багаторічні трав’яні рудеральні види рослин, зокрема Calamagrostis epigeios (L.) Roth та Sorghum halepense (L.) Pers. Для основ та мікропонижень відвалів із достатньою зволоженістю пропонується використовувати Petasites hibridus L і Phragmites australis Cav. Trin. ex Steud. Основними вимогами до рослин-фіторекультивантів на нерекультивованих відвалах має бути їх висока ремедіаційна здатність та приналежність за екологічними групами до геліофітів, термофілів, ацидофілів, оліготрофів і ксеромезофітів.
Beshley S.V., Sokhanchak R.R., Baranov V.I., Karpinets L.I. Selection of resistant plants for the biotic stage of the recultivation of the dump of the Central concentrating mill "Chervonogradska" (Lviv region) // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 83-88.
The properties of the substrate and microclimate conditions were analyzed on various elements of the mesorelief of the dump of Central concentration mill "Chervonogradska". The most adverse conditions were found at the top of the dump and its terraces due to high intensity of lighting, temperature, high content of heavy metals in substrates and their actual acidity. It was shown that Pinus sylvestris L. is a promising species for the biotic recultivation stage for terraces of dumps. We recommended to use perennial grass root species of plants, e.g. Calamagrostis epigeios (L.) Roth and Sorghum halepense (L.) Pers., for recultivation a slopes of dumps. The Petasites hibridus L. and Phragmites australis Cav. Trin ex Steud. are offered for the renovation of the bases and microhardness of the dumps with sufficient moisture. The high remediation ability of plants and their affiliation by the environmental groups to heliophytes, thermophiles, acidophiles, oligotrophes and xeromezophytes are the main requirements for reclamation plants on the non-renovated dumps.
Наводиться інформація про процес і основні підсумки другого етапу процесу номінування українських ділянок букових пралісів і старовікових лісів України до пан’європейського об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Попри окремі зауваження експертів МСОП щодо пан’європейської номінації, 7 липня 2017 р. на засіданні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в рамках 41 сесії (м. Краків, Польща) було прийнято історичне рішення про розширення чинного Об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО за рахунок 63 ділянок букових пралісів та старовікових лісів із 10 європейських країн та його перейменування в "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Комітет Всесвітньої спадщини визнав осередки лісів з Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії, Словенії, Іспанії та України світовим "надбанням, оскільки вони є свідченням виняткової еволюції та впливу букових екосистем у Європі після останнього льодовикового періоду. У цьому переліку Україна представлена 9 ділянками, які охороняються в НПП "Синевир", "Зачарований край" і "Подільські Товтри" та ПЗ "Горгани" і "Розточчя" загальною площею 5473,47 га та площею буферних зон 8161,55 га. Ці частини розташовані на території двох букових лісових регіонів – Карпатського та Полонсько-Подільсько-Молдовського. Унаслідок розширення, на даний час українська складова об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" складається із 15 складових частин загальною площею 28 985,97 га та площею буферних зон 43035,85 га. Частка України на території транснаціональної серійної спадщини становить 31,5%, а частка Карпатського біосферного заповідника – 22,8%. Створено новий європейський аспект співпраці в охороні природи (12 країн континенту), що дозволяє підвищити ефективність управління та досліджень букових деревостанів у межах континенту, стимулюватиме створення нових природоохоронних територій, а також формування моделей наближення громадськості до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з метою екоосвіти та збереження довкілля.
Prots B.H., Pokynchereda V.F., Berkela Y.Y.
The result of the second stage of nomination of beech virgin and old-growth forests of Ukraine to the World Natural Heritage of UNESCO // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lwiw, 2019. - 35. - P. 89-96.
The information about the process and the main results of the second stage of the process of nomination of Ukrainian sites of beech virgin and old-growth forests of Ukraine to the pan-European site of UNESCO World Natural Heritage "Beech forests and ancient forests of the Carpathians and other regions of Europe" are provided. Despite the individual comments of IUCN experts on the pan-European nomination, on July 7, 2017, at the UNESCO World Heritage Committee's 41 session (Krakow, Poland), a historic decision was made to extend the existing UNESCO World Heritage Site by 63 areas of beech forests and ancient forests from 10 European countries and its renaming to "Beech forests and ancient forests of the Carpathians and other regions of Europe". The World Heritage Committee has recognized the forests of Albania, Austria, Belgium, Bulgaria, Croatia, Italy, Romania, Slovenia, Spain and Ukraine as being a testament to the exceptional evolution and impact of beech ecosystems in Europe since the last ice age. In this new list Ukraine is represented by 9 sites, which are protected in the National Nature Parks "Synevyr", "Zacharovanyi Krai" and "Podilsky Tovtry" and Nature Reserves "Gorgany" and "Roztochia" with a total area of 5473,47 ha and an area of buffer zones 8161,55 ha. These parts are located on the territory of two beech forest regions, like Carpathian and Polonic-Podolic-Moldovan. As a result of the expansion, at present the Ukrainian component of the UNESCO World Heritage Site "Beech forests and ancient forests of the Carpathians and other regions of Europe" consists of 15 components with a total area of 28 985,97 hectares and an area of buffer zones 43035,85 hectares. The share of Ukraine in the territory of transnational serial heritage consists of 31.5%, and the share of the Carpathian Biosphere Reserve - 22.8%. A new European dimension to nature protection cooperation (12 countries) has been created to improve the management and research of beech stands within the continent, to stimulate the creation of new nature conservation areas, as well as to create models of public approximation to UNESCO World Heritage Sites.
Мерза С.П., Капрусь І.Я. Фауна й населення колембол агроценозів Малого Полісся // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 97-110.
Проведено аналіз таксономічної та синекологічної структури угруповань колембол у п’яти найпоширеніших типах агроценозів Малого Полісся, зокрема пшениці, ріпаку, сої, картоплі та кукурудзи. Встановлено, що досліджені агроугруповання колембол в цілому характеризуються досить великим видовим багатством (не менше 49 видів із 35 родів і 12 родин), а також значною варіабельністю показників щільності, вирівняності населення і видового різноманіття. Під впливом сільськогосподарського використання земель для ріллі зафіксовано різноспрямовані та часто не прогнозовані зміни синекологічної структури ценотичних угруповань колембол. Зокрема, встановлено розширення кола масових форм колембол у складі агроугруповань, порівняно з природними ценозами, появу специфічних для ріллі домінантів, а також виникнення супердомінантних видів. Виявлено, що в різних типах досліджених агроценозів Малого Полісся може потенційно домінувати 31 вид колембол, на сумарну частку яких припадає 75,1-100% чисельності ценотичного угруповання. Розраховано та проаналізовано точкове альфа-різноманіття, ценотичне альфа-різноманіття, внутрішньоценотичне бета-різноманіття, індекси Сімпсона, Бергера-Паркера, Шенона, та індекс вирівняності Шенона. Спектри життєвих форм колембол характеризуються власною специфікою як у різних типах агроценозів, так і різних варіантах ценозів певного типу. У структурі біотопних груп колембол відмічено збільшення до 50% представленості видів, стійких до сухості середовища. Також досліджені агроценози характеризуються різким зменшенням частки гігрофільних колембол у порівнянні з лісовими та лучними ценозами району дослідження (виявлено всього 3 види з гігрофільного та гігро-мезофільного комплексу). Аналіз співвідношення життєвих форм колембол показав, що за видовим багатством в досліджених агроценозах найчастіше переважають представники верхньопідстилкової біоморфи 11-80,9% ценотичного різноманіття. Подібна структура спектрів життєвих форм колембол відмічена також у лісових, лучних і лучно-степових біотопах широтних зон широколистяних і мішаних лісів України.
Merza S.P., Kaprus I.Ya. The fauna and population of Collembola in the Male Polissia agrocenoses // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 97-110.
There was conducted analysis of taxonomic and synecologic structure of collembola' communoties in five most widespread types of Small Polissya's agrocenosis, in particular, wheat, rape, soy, potato and corn. It was discovered that explored communities of Collembola are characterized by their high species riches (more than 49 species from 35 genera and 12 families) and for their variability of indexes density, equalization of the population and species diversity. Under the influence of agricultural using lands for arable were fixed many-sided and often not predicted changes of synecological structure of collembolan cenotical communities. Separately, it was installed expansion of collembolan' mass circle forms as part of agrogroups, comparatively with natural cenoses, appearance of specific dominants and the emergence of different species' superdominance. It was conducted that in different types of Small Polissya`s explored agrocenosis can potentially dominate 31 collembola`s species? to their total share belong 75,1-100% of all coenotic groups` number. There were calculated and analyzed point alpha-variety, coenotic alpha-variety, internallycoenotic beta-variety indices of Simpson, Berger-Parker, Shannon and Shannon`s index of leveling. Spectra of collembolan' life forms are characterized by their own specificity as in different types of agrocenosis, so in different variants for certain type. In structure of collembolan' biotopic groups was noticed increase to 50% species' representation, which are resistant to the dry environment. Also, explored agrocenosis are characterized by their sharp reduction of hydrophilic collembolas` fraction in comparison with forest and meadow cenosis of explored district (conducted 3 species from hydrophilled and hydromesophilled complexes. Analysis of collembola`s life forms correlation showed that for species riches in explored agrocenosis most often prevail representatives of upper lobe biomorph, 11-80,9% of coenotic variety. Similar structure of collembolas` life forms` spectras is also noticed in forest, meadow and meadow-stewed biotops of latitudinal zones of Ukraine`s broadleaf and mixed forests.
Agapanthiola leucaspis is a steppic the long horn beetle widely distributed from Pannonian Plane in Europe to Mongolian Plateau in Asia. A. leucaspis previously was known only from the Pontic Steppe Region in Ukraine, which includes both Crimea Peninsula and Ukrainian Mainland. Here we reported the first record of A. leucaspis in Western Ukraine. We assume that A. leucaspis expands its areal northward in the light of the current climatic changes. We analyzed global geographical range of A. leucaspis and estimated current borders of its areal. We also summarized data on A. leucaspis Bionomy including food plants, habitats and life circle.
Zamoroka A.M., Hleba V.M. The first interception of Agapanthiola leucaspis (Coleoptera: Cerambycidae) in Western Ukraine and remarks on its biogeography and bionomy // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - Vol. 35. - P. 111-118.
Agapanthiola leucaspis – це степовий вид жуків-вусачів, широко розповсюджений від Паннонської рівнини у Європі до Монгольського плато в Азії. В Україні A. leucaspis була відома лише зі степової зони Причорномор'я та Криму. У цьому дослідженні ми повідомляємо про першу знахідку виду в Західній Україні, на території Закарпатської низовини. Припускаємо, що нова знахідка є свідченням розширення ареалу A. leucaspis на північ у канві сучасних кліматичних змін. Ми також здійснили аналіз розповсюдження A. leucaspis в Євразії та встановили особливості біономії виду.
На сучасному етапі вивчення, для фауни сітчастокрилих Галицького національного природного парку відомо 11 видів, що належать до семи родів, трьох родин. Вперше для західного регіону України відмічено вид Chrysopa commata Kis & Ujhelyi, 1965, вперше для Передкарпаття – Chrysopa hungarica Klapalek, 1899.
Serediuk H.V. Insecta Neuroptera of the Galician National Park // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - 35. - P. 119-124.
At the present stage of the study of the fauna of the Neuroptera Galician National Park, there are 11 species belonging to seven genera, three families. The species Chrysopa commata Kis & Ujhelyi was marked for the western region of Ukraine for the first time as well as the species Chrysopa hungarica Klap for the pre-Carpathian region.
Малиновський А.К. Проблемно-аналітична база даних Інвазійні види: структура, функції і перспективи застосування // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 125-142.
Біологічні інвазії спричинені низкою як природних та антропогенних чинників: інвазій, пов'язаних зі спалахами чисельності та розширенням ареалу; інтродукції з практичною метою та культивуванням у ботанічних садах, розсадниках; випадкових занесень транспортною мережею, імпортом сільгосппродукції тощо. Стратегії пом'якшення наслідків впливу інвазійних видів на довкілля полягає у об'єктивній оцінці та достовірних прогнозах, побудованих за різноманітними потенційними сценаріями кліматичних змін та ступенів порушення середовища. База даних "Інвазійні види" розроблялась як основний компонентом регіональної моніторингової мережі контролю за розселенням інвазійних і потенційно інвазійних видів рослин. В її основі – нагромадження, узагальнення та багатофакторний аналіз даних моніторингу та можливість прогнозів подальших інвазій за різними сценаріями змін середовища. Отримані результати будуть покладені в основу розробки нової комплексної технології оцінки ризиків інвазій та найширшого застосування ефективних методів біоконтролю у сільському та лісовому господарствах, охороні здоров'я та збереження біорізноманіття, моніторингу інвазійного процесу, прогнозування екологічних ситуацій, організація заходів за контролем інвазійних видів і, у кінцевому підсумку, для забезпечення екологічної та економічної безпеки. Інформаційний продукт у вигляді БД забезпечує доступ до мережевого ресурсу і технологій представляє інтерес для ряду міністерств та відомств, широкого спектра державних та комерційних структур, працюючих у різних галузях, а також виконувати роль соціальної реклами підвищуючи екологічну освіту.
Malynovskyi A. Problem-analytical database of Invasive species: structure, functions and perspectives of application // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - Vol. 35. - P. 125-142.
Alongside global climatic and anthropogenic changes of the second half of the XX century, problems of expanding habitats and the negative impact of invasive species on natural ecosystems have become more acute. Biological invasions are caused by a number of natural and anthropogenic factors: invasions associated with outbreaks of the population and the expansion of the habitat; introduction for practical purposes and cultivation in botanical gardens, nurseries; accidental spreading by transport network, by import of agricultural products, etc. Strategies for mitigating the effects of invasive species on the environment consist of objective assessments and reliable forecasts based on various potential scenarios of climate change and extent of environmental degradation.
The database "Invasive species" was developed as the main component of the regional monitoring network of the resettlement control of invasive and potentially invasive plant species. It is based on the accumulation, generalization and multivariate analysis data analysis and the possibility of predicting further invasions under different scenarios of environmental changes.
The obtained results will be the basis for the development of a new integrated technology for risks assessment of invasion and the widest usage of effective methods of biocontrol in agriculture and forestry, health care and biodiversity conservation, monitoring of the invasive process, forecasting environmental situations, organizing measures to control invasive species and, ultimately, to ensure environmental and economic security. Information product in the form of a database provides access to the network resource and technologies is a subject of interest to a number of ministries and departments, a wide range of state and commercial structures working in various fields, and also serve as a social advertisement for improving environmental education.
Проведено аналіз систематичної структури флори високогірної флори Марморошу. Конспект досліджуваної флори нараховує 108 видів, які належать до 80 родів та 36 родин. що становить відповідно 20,9% від усього обсягу флори Мармароського заповідного масиву. Проаналізовано головні показники систематичної структури дослідженої флори: видовий склад, спектри провідних родин і родів. У спектрі провідних родин домінують Asteraceae (20 видів; 18,5%), Poaceae (10; 8,3%), Ranunculaceae (7; 6,5%), Campanulaceae (6; 5,6%) та Ericaceae (5; 4,6%). Найбільше видів належить до родів – Ranunculus (4 види; 3,7%), Gentiana (4 види; 3,7%) та Campanula (4 види; 3,4%) і складають 11,1% від загальної кількості видів. Ядро в досліджуваній флорі складають види трьох географічних елементів – монтанний (38 видів), альпійський (25 видів) та бореальний (17 видів), що є типовим для високогір’я Українських Карпат. Низький відсоток азонального елементу та велика кількість ендеміків відображає незначний антропогенний вплив минулого на ці екосистеми.
Hleb R.Yu. Geographic and taxononomic structure of the mountainous flora of Pop Ivan Maramureș // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - Vol. 35. - P. 143-150.
The analysis of the systematic structure of the flora of the highland flora Maramorosh is carried out. The list of the studied flora includes 108 species belonging to 80 genera and 36 families – 20.9% of the flora of the Maramureș massive of the Carpathian biosphere reserve. The main indicators of the systematic structure of the investigated flora are analyzed: species composition, spectra of the leading families and genera. In the spectrum of leading families, Asteraceae (20 species; 18,5%), Poaceae (10; 8,3%), Ranunculaceae (7; 6,5%), Campanulaceae (6; 5,6%), and Ericaceae (5; 4,6%). Most species belong to the genera - Ranunculus (4 species; 3,7%), Gentiana (4 species; 3,7), and Campanula (4 species; 3,7) and make up 11.1% of the total species. The kernel in the studied flora consists of three types of geographic elements: Montan (38 species), Alpine (25 species) and Boreal (17 species), typical for the highlands of the Ukrainian Carpathians. The low percentage of azonal element and a large number of endemic species reflects a small anthropogenic impact of the past on the ecosystem data.
Орлов О.Л. Концепція Червоної книги ґрунтів Українських Карпат // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 151-156.
На підставі досліджень природних і антропізованих ґрунтів Українських Карпат розроблено систему і методику виділення та документування ґрунтів, що потребують внесення до Червоної книги. Виділено 6 категорій охоронюваних ґрунтів: еталони типових, рідкісних, зникаючих, окультурених та антропогенних ґрунтів, а також унікальні ґрунти. Природні ґрунти (типові, рідкісні, зникаючі, унікальні) поряд з метою збереження ґрунтового різноманіття, мають слугувати взірцями для оцінки змін, які відбуваються під впливом лісогосподарського та рекреаційного навантаження, еталони окультурених ґрунтів виступають в ролі взірців для земель сільськогосподарського призначення, еталони антропогенних ґрунтів необхідні для визначення стану земель урбо- та технокомплексів.
Orlov O.L. Concept of soil Red book of the Ukrainian Carpathians // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lwiw, 2019. - Vol. 35. - P. 151-156.
The system and method of selection and documentation of soils that need to be included in the Red Book on the basis of research on natural and anthropogenic soils of the Ukrainian Carpathians were developed. Six categories of soil of the Red Book such as standards of typical, rare, endangered, cultivated and anthropogenic soils, unique soils have been proposed. Natural soils (typical, rare, endangered, unique) must functioned as soil etalons for changes evaluation that occur under the influence of forest management and recreational pressure, as well as protection of soil diversity. Etalons of cultivated soils play the role of models for agricultural lands; etalons of anthropogenic soils are used to determine the condition of land of urbo- and technocomplexes.
Климишин О.С. Історія видавничої діяльності Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2019. - 35 - С. 157-160.
Проаналізовано видавничу діяльність музею за весь період його існування, починаючи з першого опублікованого у музеї В. Дідушицького у 1880 році і до 2018 року включно. Приблизно цей твір - це близько 3,5 тис. Публікацій, серед яких 84 монографії; 35 випусків наукового видання "Праці Державного природничого музею"; 5 випусків книжкової серії «Наукові колекції Державного природничого музею»; понад 50 каталогів музейних колекцій, тематичних речей, класифікаторів, словників та путівників; близько 2,2 тис. наукових статей; близько 1 тис. матеріалів та рефератів доповідей наукових конференцій, а також десятки науково-популярних статей, брошур та буклетів.
Klymyshyn O.S. History of the publishing activity of the State Natural History Museum of the NAS of Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lwiw, 2019. - Vol. 35. - P. 157-160.
The publishing activity of the museum for the whole period of its existence is analyzed, starting from the first published in the museum by V. Didushitsky in 1880 and up to 2018 inclusive. Approximately this work is about 3.5 thousand publications, among which 84 monographs; 35 issues of the scientific miscellany "Proceedings of the State Natural History Museum"; 5 issues of the book series "Scientific Collections of the State Natural History Museum"; more than 50 catalogs of museum collections, thematic miscellanies, qualifiers, dictionaries and guides; about 2.2 thousand scientific articles; about 1 thousand materials and abstracts of reports of scientific conferences, as well as dozens of popular scientific articles, brochures and booklets.
Сірка - важлива поживна речовина, а також частина деяких амінокислот, ферментів і вітамінів. Нестача сірки в рослинному організмі супроводжується зменшенням вмісту фотосинтетичних пігментів і за зовнішніми ознаками нагадує хлороз, викликаний дефіцитом азоту. У морській Антарктиді основним джерелом сірки для наземних екосистем є численні орнітогенні продукти - гуано, пір’я, гранули тощо. Однак багато ґрунтів цього регіону не містять візуальних ознак орнітогенного впливу. Метою цього дослідження було встановити, чи є вміст сірки в цих ґрунтах обмежуючим фактором для росту та розвитку рослин. Встановлено, що загальний вміст S як в орнітогенних, так і в орнітогенних ґрунтах високий, набагато вищий, ніж у зональних ґрунтах помірного кліматичного поясу. Більша частина сірки міститься в органічних сполуках і недоступна для рослин - понад 80% в орнітогенних та понад 90% у неорнітогенних ґрунтах. Було встановлено, що наявність сірки не є обмежуючим фактором для росту та розвитку рослин на досліджуваних ґрунтах Прибережної Антарктиди. Ми вважаємо, що сірковмісні органічні речовини відіграють важливу роль як попередники ґрунтової органіки в умовах Антарктики.
Bedernichek T., Partyka T., Khoyetskyy P. Sulfur content in the soils of Skua and Galindez Islands (Maritime Antarctic) // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2019. - Vol. 35. - P. 161-164.
Sulfur is an important nutrient, as well as a part of some aminoacids, enzymes and vitamins. The lack of sulfur in the plant organism is accompanied by a decrease of photosynthetic pigments content and, by external signs, resembles chlorosis caused by nitrogen deficiency. In Maritime Antarctica the main source of sulfur for terrestrial ecosystems are numerous ornithogenic products – guano, feathers, pellets, etc. However, many soils of this region do not contain visual signs of ornithogenous impact. The purpose of this study was to establish whether the sulfur content in these soils is the limiting factor for plant growth and development. It has been found that the total S content in both ornithogenic and non-ornithogenic soils is high, much higher than in the zonal soils of the temperate climate zone. Most of the sulfur is contained in the organic compounds and is not available for plants – more than 80% in ornithogenic and more than 90% in non-ornithogenic soils. It was found that the availability of sulfur is not a limiting factor for the growth and development of plants on the studied soils of Coastal Antarctica. We suggest that sulfur-containing organic substances play an important role as precursors of soil organic matter under Antarctic conditions.