Чернобай Ю. М. Дедуктивна музеєзація фітодетритного компонента лісових оселищ // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 3-16.
Детрит, зокрема підстилки, трав’яна віхоть, дернина і оторфовані нашарування,мули уздовж потоків, також бентос, є системними утвореннями, які можнадиференціювати як елементарні, так і компонентні складові. Як самостійнийіндикаторний структурно-функціональний показник, підстилково-опадний коефіцієнт(ПОК)–діє тільки до рівня біогеоценозу. Надбіогеоценозний (ландшафтний) рівень не єпростою або середньозваженою сумою біогеоценотичнихоцінок. Це має бутимережева інтеграція біогеохімічних потоків, де цілі біогеоценози можуть виступатияк бар’єрні системи. Тому показник ПОК не можна усереднювати для ландшафту, ауживати показники анізотропності, дисперсності, або хорології, які можна звести добальної індикації (бонітування) екосистеми. Пріоритетна роль підстилки в маломубіотичному кругообігу зумовлена тим, що в природних екотопах вироблено дієвиймеханізм гетеротрофної утилізації відмерлої біомаси. Завдяки цьому інтенсивністьрозкладання підстилки, оцінена величиною ПОК, може використовуватися длядіагностики стійкості екотопу. Для колообігу речовин і потоку енергії лісова підстилкаслужить резервним фондом, який забезпечує стабільність функціонування екосистеми.З точки зору системноїорганізації підстилка є структурним шаром (детритнимбіогеогоризонтом). Тому, підстилку, як біокосне утворення, можна розглядати з різнихпозицій–як частину ґрунтового профілю, або підсистему ґрунтової системи, яксамостійне біогеоценозне тіло (як систему) та як компонентну сполучну ланку всистемі біогеоценозів. Детритнадіагностика дозволяє досить об’єктивно оцінитиризики щодо подальшого існування лісів в нестабільному буферному оточенні. Задопомогою цих критеріїв можна виявити спрямованість змін показників стійкості, щоє вкрай важливим на перших стадіях прийняття рішень щодо подальших планівоптимізації та зміцнення буферних структур лісових угруповань.
Chernobay Y.
Deductive museumization of the phytodetritus component of forest community // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 3-16
Detritus, in particular litter, turf and peat strata, silt along streams, as well as benthos, are systemic formations that can be differentiated into both elements and components. As an independent indicator of structural and functional indicator, litter-falling coefficient (LFC) - acts only up to the level of biogeocenosis. The suprabiogeocenotic (landscape) level is not a simple or weighted sum of biogeocenotic estimates. This should be a network integration of biogeochemical flows, where whole biogeocenoses can act as barrier systems. Therefore, the LFC indicator cannot be averaged for the landscape, but the indicators of anisotropy, dispersion, or chorology can be used, which can be reduced to a point indication (rating) of the ecosystem. The priority role of litter in the small biotic cycle is due to the fact that in natural ecotopes developed an effective mechanism of heterotrophic utilization of dead biomass. Due to this, the intensity of litter decomposition, estimated by the value of LFC, can be used to diagnose the stability of the ecotope. For the cycle of substances and the flow of energy, forest litter serves as a reserve fund, which ensures the stability of the ecosystem. From the point of view of system organization, the litter is a structural layer (detrital biogeohorizon). Therefore, litter as a bio-mineral formation can be considered from different positions - as part of the soil profile, or subsystem of the soil system, as an independent biogeocenotic body (as a system) and as a component link in the system of biogeocenoses. Detrital diagnostics allows to fairly objectively assess the risks to the continued existence of forests in an unstable buffer environment. With the help of these criteria it is possible to identify the direction of changes in sustainability indicators, which is extremely important in the early stages of decision-making on further plans to optimize and strengthen the buffer structures of forest community.
Загороднюк І. В. Ховрахи війни: історія зоологічних досліджень та колекцій Spermophilus в умовах Райхскомісаріату Україна // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 17-38.
Детально описано історію досліджень ховрахів як шкодочинних тварин на тліреконструкцій історії й особливостей діяльності зоологічних інституцій в Києві у 1941-1944 роках, зокрема й Інституту захисту рослин та Зоологічного музею в його складі.Проведено аналіз даних з п’яти різних груп джерел відомостей, включно з публікаціями,колекціями, особовими справами (зокрема в КДБ) та інтерв’юванням учасників тихподій. Показано, що ховрахи були одним з пріоритетних об’єктів дослідження вІнституті захисту рослин, створеному окупаційною адміністрацією у 1942-1943 рокахна базі Інституту зоології та Зоологічного музею АН УРСР. На підставі дослідженьпоширення й мінливості ховрахів групи Spermophilus "suslicus" вже по війні видано двіпраці з описами нових форм, зокрема волинського підвиду, опубліковані активнимиучасниками тих подій Є. Решетник в СРСР (1946) та Е.Шарлеманем в Німеччині(1952). Проаналізовано історію (ймовірних) переміщень колекції ховрахів і з’ясованозаходи із запобігання їх вивозу до Познані й далі до Німеччини восени 1943 р. Показано,що частина типових матеріалів щодо ховрахів, описаних у різних публікаціях, єідентичною, проте, найімовірніше, не вивозилася або була швидко повернута.Аналізуються різні факти щодо переміщень колекцій, отримані зі спогадів учасників тихподій.
Zagorodniuk I.
Ground squirrels of the war: a history of zoological research and Spermophilus collections in the Reichskommissariat Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 17-38
The history of research on ground squirrels as pests is described in detail in the light of reconstruction of the history and specifics of zoological institutions of Kyiv in 1941-1944, including the Institute of Plant Protection and its Zoological Museum. Data from five different groups of sources were analyzed such as publications, collections, personal files (including KGB) and interviews of participants in those events. It is shown that ground squirrels were one of the main research objects at the Institute of Plant Protection, which was established by the occupation regime in 1942-1943 on the basis of the Institute of Zoology and the Zoological Museum of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. Based on studies of the distribution and variability of ground squirrels of the group Spermophilus "suslicus", two articles were published after the war describing new forms, including the Volyn subspecies, published by E. Reshetnyk in the USSR (1946) and by E. Scharlemann in Germany (1952). The history of (probable) transfers of the ground squirrel collection is analyzed and the measures that had been taken to prevent their export to Poznan and further to Germany in the autumn of 1943 are clarified. It is shown that part of the ground squirrel type series described in various publications is identical, but it was most likely either not exported or returned quickly. Various facts about the movements of collections based on memories of the participants of those events are analyzed.
Наведено огляд колекційних зразків ссавців, що зібрані на території Білорусі (в сучасних її межах) і зберігаються в природничих музеях України. Узагальнено відомості про матеріали із п'яти музеїв – Зоологічного музею Львівського національного університету (ЗМД), Зоологічного музею Київського національного університету (ЗМКУ), Музею природи Харківського університету (МПХУ), Державного природознавчого музею НАНУ (Львів, ДПМ) та Національного науково-природничого музею НАН України (Київ, ННПМ). В межах останнього досліджено дві (з трьох наявних) колекції – відділу зоології (ННПМ-z) та відділу музеології (ННПМ-m). Зразки з Білорусі виявлено у колекціях ЗМД (5 екз.), ДПМ (2 екз.), ННПМ-z (68 екз.), ННПМ-p (36 екз.), ННПМ-m (7 екз.), МПХУ (3 екз). Загалом виявлено 121 зразок 13 видів ссавців. За кількістю зразків домінують гризуни, зокрема Spermophilus suslicus (61 екз.), Sus scrofa (31 екз.) та Sylvaemus tauricus (7 екз.). Переважають давні зразки (1885-1915 рр.), серед яких домінують зразки з колекції О. Браунера (ННПМ). Окремі групи ссавців з’являються в колекціях тільки в останній період накопичення зборів, зокрема мишовиді гризуни (збори 1990-х років). Переважна кількість зразків зібрана у південних і західних районах Білорусі в межах Берестейської, Мінської, Гродненської та Гомельської областей. Найбільш різноманітними є збори з околиць м. Мозир Гомельської області, переважно це зразки з колекцій О. Браунера 1900-1915 рр., які тепер зберігаються в ННПМ. Найдавнішими є зразки пацюка чорного (Rattus rattus) з зібрань Б. Дибовського 1885 р. в родинних маєтках Войнове і Нянькове Новогрудського району Гродненської області. Найціннішою є вибірка з 61 черепа ховрахів Spermophilus odessanus (suslicus s. lato), що зібрана протягом 1947-1954 рр. в різних районах Берестейської, Гродненської і Мінської областей. Вагомою є й серія Sylvaemus tauricus з Центрального Полісся (7 екз.), зібрана у 1990-1995 рр., що зберігається в ННПМ.
Zagorodniuk I., Ulyura E., Bolotina I.
Mammals from Belarus in the collections of natural history museums of Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 39-56
A review of collection samples of mammals received from the territory of Belarus (within its modern borders) and stored in natural museums of Ukraine is given. Information on the materials of 5 museums is summarized – Dybowski Zoological Museum at Lviv National University (ZMD), Zoological Museum of Kyiv National University (ZMKU), Museum of Nature at the Kharkiv University (MNKU), State Natural History Museum of NASU (Lviv, SNHM) and National Museum of Natural History of NAS of Ukraine (Kyiv, NMNH). Within the latter, two (out of three available) collections were studied – the collections of the Department of Zoology (NNPM-z) and the Department of Museology (NNPM-m). Samples from Belarus were found in the collections of ZMD (5 specimens), SMNH (2 sp.), NMNH-z (68 sp.), NMNH-p (36 sp.), NMNH-m (7 sp.), MNKU (3 sp.). In total, there are 121 specimens of 13 mammal species in the collections. The number of samples is dominated by rodents, in particular Spermophilus suslicus (61 sp.), Sus scrofa (31 sp.) and Sylvaemus tauricus (7 sp.). Ancient specimens predominate (1885–1915), among which specimens from the collection of O. Brauner (NNPM) dominate. Certain groups of mammals appear in collections only in the last period of accumulation of collections, in particular murine rodents (collections of the 1990s). The largest number of samples was collected in the southern and western regions of Belarus within the Brest, Minsk, Grodno and Gomel oblasts. The most diverse are the collections from the vicinities of Mozyr in the Gomel oblast, mostly samples from the Brauner's collections of 1900–1915, which are now stored in the NNPM. The oldest are the samples of the black rat (Rattus rattus) from the collections of Benedykt Dybowski in 1885 in the family estates of Vojnov and Niankov of the Novogrudok district of the Grodno oblast. The most valuable is a sample of 61 skulls of ground squirrels Spermophilus odessanus (suslicus s. lato), collected during 1947–1954 in different districts of Brest, Grodno and Minsk oblasts. The series Sylvaemus tauricus from Central Polissia (7 sp.), collected in the 1990-1995 and transferred to the NNPM, is also significant.
Стаття є каталогом панцирних кліщів родини Nothridae колекції Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів, Україна). В публікації містяться відомості про 62 одиниць збереження (мікропрепаратів) орібатид, що належать до 7 видів. Загалом колекція нараховує 305 екземплярів. Для кожного виду зазначено інвентарний номер, місце і дата знахідки, біотоп, хто зібрав та визначив матеріал. Представлена карта знахідок панцирних кліщів з колекції Державного природознавчого музею.
Rukavec E., Hushtan H.
Nothrid mites (Acari: Oribatida: Nothridae) in the collection of the State Museum of Natural History of NAS of Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 57-62
According to current data, the world fauna of mites of the family Nothridae is represented by 3 genera and 98 species [26]. 7 species are known for Ukraine, and all of them are presented in the collection of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine. This is a material that was collected by Serhiienko M.I., Melamud V.V., Kaprus I.Y., Susulovskyi A.S., Vozniak I.R., Kazakov V.I., Hushtan H.H. during 1980-2014, in the territories of Ukraine and Poland. The purpose of our work was to compile a catalog of the collection of Nothridae of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine. This generalization for Nothridae was made for the first time. The article is a catalog of oribatid mites of the Nothridae family of the collection of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine (Lviv, Ukraine). The article contains information about 62 storage units (micropreparations) of Oribatida, belonging to 7 species (Nothrus anauniensis Canestrini & Fanzago, 1876, Nothrus biciliatus Koch, 1841, Nothrus borussicus Sellnick, 1928, Nothrus lucunosus Sergienko & Melamud, 1993, Nothrus palustris Koch, 1839, Nothrus pratensis Sellnick, 1928, Nothrus silvestris Nicolet, 1855. In total, the collection contains 305 specimens. For each species there is an inventory number, place and date of discovery, biotope, who collected and identified the material. The material is collected from the following regions: Stryiskyi, Skolivskyi, Lvivskyi, Sambirskyi, Mykolaivskyi, Yavorivskyi, Zolochivskyi, Zhovkivskyi district, Lvivska region (Ukraine); Vynohradivskyi, Uzhhorodskyi, Mukachivskyi, Irshavskyi, Tiachivskyi, Mizhhirskyi, Berehivskyi, Rakhivskyi district, Zakarpatska region (Ukraine); Nadvirnianskyi district, Ivano-Frankivska region (Ukraine); Berezhanskyi district, Ternopilska region (Ukraine); Kamianets-Podilskyi district, Khmelnytska region (Ukraine); Nyzhni Ustryky (Poland). A map of armor mite finds in the collection of the State Museum of Natural History is presented.
Унікальність природознавчого музею полягає в тому, що він якнайкраще підходить для впровадження міждисциплінарних освітніх інновацій. Середовище музею має особливу атмосферу, а природничі колекції відіграють важливу роль, оскільки реалізують не лише наукові, але й освітні цілі. У педагогічній науці останніми роками все частіше звертаються до досліджень комунікативної природи. Музейна комунікація має певні особливості, що відрізняє її від усіх інших видів поширення знань, а специфіка комунікаційної діяльності природничих музеїв – пов’язана з використанням у цьому процесі природних об’єктів і природничої інформації. Напряму контактуючи з природними цінностями та спеціалістами, що здатні їх інтерпретувати, людина засвоює нові моделі мислення та дії. У цьому досліджені ми зосередимось на категорії відвідувачів, до якої потрапляють діти різного шкільного віку та педагоги. Метою статті є актуалізація педагогічної значущості музейного середовища та музейних освітніх колекцій у контексті неформального навчання. Ще кілька десятиліть тому основне і непорушне завдання музеїв вбачалось у збереженні та захисті колекції, проте сьогодні фокус змістився і тепер збереження та захист колекцій розглядається у невіддільному зв'язку з освітою. Ми впевнені у тому, що варто посилити роль навчання в музеях і вона повинна бути настільки ж важливою, як й інші аспекти професійної музейної практики. Освітні підрозділи у музеях набувають важливого значення, що відображає взаємозв’язок музейної спільноти з освітніми потребами суспільства. Ми можемо констатувати, що ефективне використання потенціалу музеїв в шкільному освітньому процесі неможливе без взаємного партнерства музейних та шкільних педагогів. Основа успішних музейних програм – це добре сформована та укомплектована база освітніх наукових колекцій. Саме музейний предмет є тим визначальним фактором, який викликає у дитини захоплення, подив та запал, що формує її новий життєвий досвід і спонукає до процесу осмислення та формування ціннісних орієнтирів. Ресурси та педагогічний потенціал музею повністю відповідають вимогам навчання і наше завдання вбачається у тому, щоб забезпечити його реалізацію.
Serediuk H.V., Savytska A.G.
Educational potential of scientific natural groups of DPM NAS of Ukraine: museum program "Lesson in the Museum" // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 63-74
The uniqueness of the Natural History Museum is that it is perfectly suited for the introduction of interdisciplinary educational innovation. The environment of the museum has a special atmosphere, and natural collections play an important role, as they implement not only scientific but also educational goals. Research on the nature of communication has attracted great interest in pedagogical science in recent years. Museum communication has certain characteristics that distinguish it from all other types of knowledge dissemination. The specificity of the communication activities of natural history museums is associated with the use of natural objects and biological information in this process. A person learns new models of thinking and action if he is in direct contact with natural values and specialists who are able to interpret them. The main target audience on which the research is focused are children of different ages and teachers. The aim of the article is to actualize the pedagogical significance of the museum environment and museum education collections in the context of non-formal education. A few decades ago, the main and inviolable task of museums was to preserve and protect the collection, but today the focus has shifted and now the preservation and protection of collections is considered in inseparable connection with education. We are convinced that the education role of museums should be strengthened and that it should be as important as other aspects of professional museum practice. Educational departments in museums acquire important that reflects the relationship of the museum community with the educational needs of society. We can state that the effective use of the potential of museums in the school educational process is impossible without the mutual partnership of museum and school teachers. A well-formed and completed base of educational scientific collections is the basis of successful museum programs. A museum object is the determining factor that causes delight, surprise and ardor in a child, which forms her new life experience and stimulates the process of comprehension and the formation of value orientations. The resources and pedagogical potential of the museum are fully consistent with the requirements of education and our task is to ensure its implementation.
Капрусь І. Я., Гусак О. В. Особливості таксономічної та екологічної структури лісових таксоценів колембол Східного Поділля // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 75-86.
Проведено порівняльний аналіз таксономічної та екологічної структури лісових таксоценів колембол Східного Поділля. На дослідженій території виявлено 71 вид колембол, що належать до 40 родів і 15 родин. З’ясовано, що структура домінування, спектри життєвих форм і біотопних груп досліджених таксоценів мають власну специфіку, обумовлену локальними едафічними умовами, а також походженням лісових фітоценозів. Співвідношення життєвих форм і біотопних груп, а також структуру домінування таксоценів колембол, можна розглядати як індикатор екологічного режиму лісових едафотопів Східного Поділля. Встановлено, що у різних за походженням лісових фітоценозах Східного Поділля, формується два різних типи таксоценів колембол: 1) збірний тип – у напівприродному грабовому дубняку і 2) спеціалізований тип – у штучно створених лісових фітоценозах, де понад 40% чисельності мають лучно-степові види.
Kaprus I.J., Husak O.V.
Peculiarities of taxonomic and ecological structure of forest toxocene of Collembola of Eastern Pоdillya // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 75-86
We have made a comparative analysis of the taxonomic and ecological structure of forest taxa of the collemboles of Eastern Podillya. 71 species of collemboles belonging to 40 genera and 15 families were found in the study area. It was found that the structure of dominance, spectra of life forms and biotope groups of the studied taxocenes have their own specifics due to local edaphic conditions, as well as the origin of forest phytocenoses.
The ratio of life forms and biotope groups, as well as the structure of the dominance of taxonomies of Collemboles, can be considered as an indicator of the ecological regime of forest edaphotopes of Eastern Podillya. It is established that in different forest phytocenoses of Eastern Podillya, and two different types of Collemboles taxocenes were formed: 1) prefabricated type – in semi-natural hornbeam oak and 2) specialized type – in artificially created forest phytocenoses, where more than 40% of the number have meadow-steppe species.
Проведено порівняльний аналіз структури таксоцену колембол у корінному фітоценозі грабової бучини (Carіcі pіlosae-Fagetum) та інвазійному дубі червоному (Quercus rubra) на території Яворівського НПП. В результаті проведених досліджень виявлено відносно незначні структурні зміни таксоцену колембол. Основною причиною цього можуть бути подібні едифікаторні властивості як корінного, так і інвазійного деревостанів, консервативність ґрунтового середовища по відношенню до змін наземної рослинності, а також недостатній часовий період для радикальної зміни фізико-хімічних параметрів дослідженого лісового едафотопу. Зміни, які зафіксовані в синекологічній структурі таксоцену колембол, вказують та важливість використання ґрунтових колембол в якості зооіндикаторів фітоінвазій у природні лісові екосистеми, як глобальної екологічної проблеми сьогодення.
Khymyn O., Kaprus I.
Struktural trasformations of tasocene Collembola under the influence of red oak invasion in the forest ecosystem of the Yavorivsky NNP // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 87-94
A comparative analysis of the structure of the Collembola taxocene in the root phytocenosis of hornbeam beech (Carici pilosae-Fagetum) and invasive red oak (Quercus rubra) on the territory of Yavoriv NNP was carried out. It is established that due to the replacement of the edificator of the stand in the studied areas there were changes in the taxonomic composition and ecological structure of the taxonomy of Collembola, which is a sign of degradation of indigenous forest ecosystems under the influence of phytoinvasions. Analysis of the results of studies of the impact of red oak invasion on the taxonomy of Collembola beech showed relatively insignificant structural changes in the Collembola taxonomy, which may be due to similar edificative properties of both stands, resistance of soil environment to changes in terrestrial vegetation and insufficient time to change edaphic conditions. Changes in the synecological structure of the Collembola taxonomy have been noted, indicating the relevance of the research and the importance of using these pedobionts as zooindicators of phytoinvasions in natural forest ecosystems.
Пойкілогідричні мохоподібні як одна з найчутливіших груп рослин до впливу умов середовища існування, реагуючи на дію екологічних факторів, проявляють відмінні від судинних рослин пристосування для прогнозу змін природного середовища. Проаналізовано зміни вмісту пігментів фотосинтезу та їх співвідношення в домінантних листкостеблових епігейних видів мохів залежно від зміни показників зімкнутості крон деревостану, інтенсивності інсоляції, водно-температурних режиму ґрунту та повітря у локалітетах лісових екосистем Українського Розточчя. Унаслідок значного проективного покриття та зімкнутості крон на ділянці старовікових лісів встановлено менші на 30-50% показники інтенсивності освітлення, 8-12% температури субстрату під дернинами мохів та на 43-50% більші показники його вологості, порівняно із сосновими насадженнями. Антропогенний вплив у зоні стаціонарної рекреації був зумовлений інтенсивним витоптуванням, що призвело до зменшення зімкнутості крон деревостану (до 0,4-0,5), збільшення інтенсивності освітлення в 2,5 рази та зменшення вологості ґрунту під моховими дернинами в 2-4 рази. Тіневитривалі мохи Polytrichastrum formosum, Atrichum undulatum та Plagiomnium affine компенсували обмежену кількість доступної для росту світлової енергії інтенсивним збільшенням вмісту пігментів (Хл а і b), світлозбиральних комплексів та зменшенням співвідношення Хл a/b до значень 1,6-2,1. Відзначено істотну варіабельність показників співвідношення хлорофілів до каротиноїдів від 5 до 9. Значні межі варіювання вмісту каротиноїдів і співвідношення Хл/кар слугували показником для оцінки едафо-кліматичних змін умов існування бріофітів у лісових екосистемах. Значна мінливість показників співвідношення Хл а/b (2,35-4,25) восени, порівняно із літом, пов’язана із збільшенням освітленості дослідних ділянок та активності реакцій взаємоперетворень Хл а і b. Підвищення значень співвідношення Хл а/b спричинене активацією метаболізму пігментів свідчить про їх пристосованість як до світла, так і тіні. Восени зменшення співвідношення Хл/кар (в межах 4,31-5,08) пов’язане з інтенсивністю синтезу та розпаду Хл а і b та каротиноїдів, що може використовуватися як важливий показник здатності рослин пристосовуватися до змін інтенсивності освітлення, рівня зволоження, температури.
Beshley S.V., Lobachevska O.V., Sokhanchak R.R.
Seasonal changes in the content of plastid pigments in the hametophyte of dominant mosses in forest ecosystems of Ukrainian Roztochchya // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 95-104
Poikilohydric mosses, as one of the most sensitive groups of plants to the influence of habitat conditions, responding to environmental factors, demonstrate adaptations, which differ from vascular plants, for the prediction of changes in the natural environment. The changes in the content of photosynthesis pigments and their ratio in dominant deciduous epigeal species of mosses depending on changes in stand crowns, insolation intensity, water-temperature regime of soil and air in local ecosystems of Ukrainian Roztochchya were analyzed. Due to the significant projective cover and closed crowns in the area of ancient forests, the 30-50% lower indicators of light intensity, 8-12% of substrate temperature under moss turf, and 43-50% higher indicators of its humidity compared to pine plantations were identified. Anthropogenic impact in the area of stationary recreation was conditioned by the intensive trampling, which led to a decrease in the closure of the tree crowns (up to 0,4-0,5), an increase in light intensity by 2,5 times, and a decrease in soil moisture under moss turf by 2-4 times. The shade-tolerant Polytrichastrum formosum, Atrichum undulatum and Plagiomnium affine mosses compensated the limited amount of light energy available for growth by intensively increasing of the content of pigments (chlorophylls a and b), light-harvesting complexes and reducing of the chlorophylls a/b ratio to 1,6-2,1. A significant variability in the ratio of chlorophylls to carotenoids from 5 to 9 was found. Significant limits of variation in the content of carotenoids and the ratio of chlorophylls to carotenoids served as an indicator for assessing the edapho-climatic changes in the living conditions of bryophytes in forest ecosystems. Significant variability in the ratio of chlorophylls a/b (2,35-4,25) in autumn in comparison with such indicators in summer is associated with increased illumination of the experimental areas and the activity of the reactions of mutual transformations of chlorophylls a and b. The increase in the values of the ratio of chlorophylls a/b caused by the activation of pigment metabolism indicates their adaptation to both light and shadow. In autumn, the decrease in the ratio of chlorophylls to carotenoids (in the range of 4,31-5,08) is associated with the intensity of synthesis and decomposition of chlorophylls a and b, and carotenoids, which can be used as an important indicator of plant adaptation ability to the changes in light intensity, humidity, and temperature.
У статті представлені результати дослідження якості криничних вод Жидачівського р-ну Львівської обл. за такими показниками: загальне мікробне число, колі-індекс, вміст нітритів, нітратів, іонів амонію, фосфатів і хлоридів, значення мінералізації і рН. Встановлено перевищення нормативних значень за вмістом нітратів, хлоридів та іонів амонію. Дослідження загального мікробного числа у питній воді показали, що середньорічні значення відповідають нормі лише в окремих населених пунктах у зимовий період, а подекуди перевищують у 2,2-9,8 разів. Така ж тенденція змін притаманна й колі-індексу в досліджуваній воді, де простежувалися перевищення в 2,3-6,9 разів. Проведено посезонне біотестування криничних вод. Встановлено, що більшість досліджуваних зразків не відповідають стандарту за санітарно-гігієнічними показниками. Індекс фітотоксичності коливається від слабкого (с. Вільхівці, с. Жирова) до високого (м. Жидачів) рівня забруднення. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що показники токсичності є найнижчими в осінньо-зимовий період, тоді як у весняно-літній – найвищі.
Hoivanovych N., Bryndzia I.
Quality monitoring of well waters of Zhydachiv district of Lviv region // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 105-114
The article presents the results of the study for well water quality in Zhydachiv district on the following indicators: total microbial count, coli index, content of nitrites, nitrates, ammonium ions, phosphates and chlorides, mineralization and pH. Exceedance of regulatory values for the content of nitrates, chlorides and ammonium ions was established. Studies of the total microbial count in drinking water have shown that the average annual values correspond to the norm only in some settlements in the winter, and in some cases exceed 2.2-9.8 times. The same tendency for changes is inherent for the coli-index in the studied water, where exceedances of 2.3-6.9 times were observed. Seasonal biotesting of well waters was carried out. It was found that most of the tested samples do not meet the standard for sanitary and hygienic indicators. The phytotoxicity index varies from low (Vilkhivtsi, Zhyrova) to high (Zhydachiv) pollution level. As a result of the study, it was found that the toxicity rates are lowest in the autumn-winter period, while they are the highest during spring-summer.
Експериментально досліджено толерантність вегетативних і генеративних клонів мохів B. argenteum і F. hygrometrica із фонових та антропогенно трасформованих територій до впливу іонів важких металів. Встановлено, що підвищення стійкості мохів до впливу іонів важких металів відбувається шляхом активування ростових і фізіолого-біохімічних процесів. Рівень адаптивності мохів залежав від концентрації токсичних іонів, середовища вирощування і життєвої стратегії мохів. Встановлено, що із підвищенням концентрації іонів свинцю у середовищі пригнічувалося генеративне розмноження мохів, знижувався відсоток проростання спор, сповільнювалася диференціація протонеми і швидкість розвитку гаметофорів, зменшувалася величина клітин, кількість і розміри листків. Очевидно, що під впливом підвищених концентрацій свинцю відбувалися значні зміни метаболічних процесів у клітинах мохів і проявлялися ознаки ксероморфізму. Результати аналізу темпів диференціації гаметофіту і стану антиоксидантної системи мохів B. argenteum і F. hygrometrica залежно від вмісту іонів важких металів демонструють різну адаптаційну здатність. Показано, що зміна швидкості диференціації гаметофіту й активності антиоксидантних ферментів супероксиддисмутази та каталази є чутливими біомаркерами стійкості генеративних і вегетативних клонів мохів до забруднення важкими металами техногенних територій.
Shcherbachenko O.I.
Resistance of mosses Bryum аrgenteum Hedw. and Funaria hygrometrica Hedw. to the effect of heavy metal ions // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 115-122
The tolerance of vegetative and generative clones of mosses of B. argenteum and F. hygrometrica from background and anthropogenically transformed territories to the influence of heavy metal ions was experimentally investigated. It has been established that the increase of the resistance of moss to the influence of heavy metal ions occurs through the activation of growth and physiological-biochemical processes. The level of adaptability of mosses depended on the concentration of toxic ions, the growing environment, and the vital strategy of the moss. It was established that with increasing concentration of lead ions in the environment, the generative propagation of mosses was suppressed, the percentage of germination of spores decreased, the differentiation of protonema and the speed of gametophore development slowed down, the size of cells, number and size of leaves decreased. Obviously, under the influence of elevated lead concentrations, significant changes in metabolic processes occurred in moss cells and showed signs of xeromorphism. The results of the analysis of the rates of gametophyte differentiation and the state of the antioxidant system of mosses B. argenteum and F. hygrometrica, depending on the content of heavy metal ions, show different adaptive capacity. Changes in the rate of gametophyte differentiation and the activity of superoxide dismutase and catalase antioxidant enzymes have been shown to be sensitive biomarkers of the resistance of generative and vegetative moss clones to heavy metal contamination of man-made territories.
Проведено комплексні дослідження впливу рекреаційного навантаження на ґрунти лісової стежки "Бучина" в НПП "Сколівські Бескиди". Встановлено, що мікрокліматичні параметри на всій ширині трансекта в межах стежки змінюються у вузькому діапазоні величин. Показники водно-фізичних властивостей ґрунтів дають підстави ідентифікувати початкові стадії дигресії на лісовій стежці. Встановлено, що мохи, виявлені на маргінальних ділянках лісової стежки, є маркерами початкових стадій рекреаційної дигресії (I-II) і належать до групи чутливих лісових видів. За показником щільності будови в гумусово-акумулятивному горизонті ґрунту, найбільше навантаження припадає на "основне полотно" стежки. Проведені дослідження дають підставу стверджувати, що організація рекреаційної діяльності на сучасному етапі рекреаційного використання не завдає помітної шкоди екосистем
Оrlov О., Ragulina М., Lenevych O.
Influence estimation of recreation pressure on the forest trail "Buchyna" NNP "Skolivski Beskydy" // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 123-130
Complex studies of the impact of recreational pressure on the forest trail "Buchina" of NNP "Skolivski Beskydy" were carried out. It was found that the air microclimatic parameters across the all transects were shown to fluctuate. The air temperature was stable, as well as the humidity changed very slightly. The wind force gradually decreased from the middle of the forest trail to the margins. The difference in the illumination of the soil surface on the trail and adjacent areas is the most noticeable. The impact of recreational activities on the microclimatic parameters of soils is more significant than this in the air. The temperature and humidity of the soil was decreased and the density of the structure was increased towards the center of the trail. Changes in water-physical parameters of soils let us identify the initial stages of digression in the studied recreational-pressed forest ecosystems. Brioindication studies have shown that the forest area on both sides of the route, which does not experience recreational pressure, is characterized by extremely weak development of moss cover. It was represented by 5 species of mosses such as Atrichum undulatum, Polytrichum formosum, Plagiomnium undulatum, Eurhynchium angustirete and E. striatum. Those species were represented by toll turf, dendroides and rough carpet growth forms. Species diversity at the trail edges were doubled. There were founded 10 spesies of bryobionta: A. undulatum, P. formosum, Plagiomnium cuspidatum, P. ellipticum, P. undulatum, E. angustirete, Pseudoscleropodium purum, Thuidium delicatulum, T. tamariscinum, Calliergonella cuspidatа, were represented by toll turf, dendroides, rough mats and weft growth forms. In the zone of intensive trampling on the forest trail, the moss cover was completely absent. Bryophytes, which were recorded in trail margins, marked the initial stages of recreational digression (I-II) and were belonging to the group of sensitive forest species. The strongest pressure was recorded on the central part of the forest trail. However, the density of the soil structure, even in this area, didn't overtop the indicator rate for the category of "very loose soils". Our study suggests that the organization of recreational activities for the planning of permanent tourist routes (so-called "ecological trails'') in the areas of spruce-beech forests haven't cause extremely pressure on the park ecosystems (equally for soil and vegetation cover) in NNP "Skolivski Beskydy". As a preventive measure, we recommend regulating the number of visitors to reduce the mechanical trampling on the forest trails and the arrangement of different fences, decks, etc.
Проведено дослідження мохового покриву скельних виходів ЛЗ «Чортова Скеля». Встановлено, що значне різноманіття природних умов досліджуваного об’єкту є чинником структурно-функціональної диференціації бріоугруповань. Моховий покрив представлений 6 еко-флористичними групами, які в різній мірі залежать від фанерогамної рослинності, мікроклімату та підстилаючих субстратів. Складено продромус мохової рослинності, що охоплює 4 класи, 7 союзів, 20 асоціацій (3 з яких вважаємо зниклими) та 6 безрангових угруповань. Пануючою у моховому покриві на досліджуваних скельних виходах є неморальна рослинність класу Neckeretea complanatae, що представлений 4 союзами, 10 асоціаціями та 3 безранговими угрупованнями. Встановлено, що антропогенна трансформація скельних виходів призводить до помітних перебудов у структурі мохового покриву. Особливо значні зміни викликає порушення щільності лісового намету над скельними виходами внаслідок вирубування та безпосередня трансформація скель з руйнуванням гумусового прошарку. Комплекс відслонень ЛЗ "Чортова Скеля" та пов’язана з ними низка мікрооселищ потребують посилених комплексних заходів охорони, що мають бути спрямовані як на збереження букового лісу, що забезпечує середовище існування для неморальної мохової рослинності, так і скельних виходів, які підтримують регіональне різноманіття літофільної бріобіоти.
Ragulina М., Оrlov О.
Bryophyte vegetation of the rock outcrops of "Chortova Skelia" forest reserve and its anthropogenic dynamics // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 131-142
A study of bryophytes cover of the rock outcrops of the "Chortova Skelia" forest reserve was carry out. It was established that a significant variety of natural conditions of the studied object is a factor of structural and functional differentiation of bryocommunities. The bryophyte vegetation was represented by 6 eco-floristic groups, which depend on the phanerogamous vegetation, microclimate and underlying substrates by varying degrees. Prodromus of moss vegetation, consisting of 4 classes, 7 unions, 20 associations (3 of which we consider as extinct) and 6 communities was compiled. It was established that anthropogenic transformation of rock outcrops leads to significant changes in the structure of the moss cover. It was investigated that serious changes were caused by the breaching of the forest tent over the rock outcrops as well as the transformation of rocks with following destruction of the humus layer. Outcrops complex of "Chortova Skelia" and its associated microhabitats are in need of protection measures, aimed to preserve the beech forest and rocks. These protection measures would help to provide living conditions for nemoral and petrophylic moss vegetations.
В статті проаналізовано слабкий та надмірний вплив рекреаційного навантаження на лісову підстилку в межах стежок та їх узбіччях за сезонами (літо→осінь→весна→літо). Виявлено, що запаси лісової підстилки в мішаних лісах за участі ялиці білої, бука лісового та ялини європейської в літній період становлять 2,1−2,4 кг·м⁻² , тоді як на стежках І категорії вони складають 1,2 кг·м⁻², а на стежках IV категорії – лісова підстилка відсутня. В осінній період завдяки свіжому опаду на стежках з різним впливом рекреаційного навантаження запаси підстилки збільшуються більше як на 50% в порівнянні з літнім періодом. Запаси підстилки зростають здебільшого, за рахунок фракції листя, частка якого становить близько 40% від загальної маси. Навесні запаси підстилки зменшувались майже вдвічі, водночас у межах узбіччя фіксували збільшення її запасів за рахунок частки детриту. Причиною такого різкого зменшення запасів підстилки на стежках та збільшення в межах узбіччя можна вважати механічне переміщення та подрібнення фракції листя туристами-рекреантами в осінній період, а навесні – поступове їхнє вимивання та перенесення дощовими і талими водами до узбіччя стежок. Виявлено, що до завершення літнього періоду запаси підстилки на стежках І категорії зменшились приблизно ще на 23% і на 8% – у межах узбіччя, тоді як на стежках IV категорії лісової підстилки не було виявлено, а в межах узбіч, цієї стежки, запаси не перевищували 0,3 кг·м⁻². Нагромадження лісової підстилки в межах узбіччя зумовлено: сповільненими процесами трансформації лісової підстилки, змиванням її дощем з "верхньої стежки" до "нижньої", шириною стежки та її напрямком, рекреаційним навантаженням.
Lenevych O.І.
Dimensional and time span dynamics of forest litter on track (for example NNP "Skolivski Beskydy") // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 143-154
The article analyzes the weak and excessive influence of recreational load on forest litter within the track and their roadside by seasons (summer → autumn → spring → summer). It was found that the Skoliv Beskydy region of forest litter in the summer are 2,1−2,4 kg·m⁻², while on the track of first category they are – 1.2 kg·m⁻², and on the trails of IV category – was not detected forest litter. In the autumn on the track litter stocks increase by more than 50% compared to the summer. Litter reserves increase due to the fraction of leaves, the share of which is about 40% of the total mass. In the spring, forest litter stocks decreased almost twice, while within the roadside recorded an increase in the proportion of detrytu. The reason for such a sharp decrease in forest litter stocks on track and increase within the roadside can be considered mechanical movement and shredding of leaves by people in the autumn, and in the spring - leaching and transfer of rain water to the side of the trails. It was found that by the end of the summer forest litter stocks on first category track decreased by about 23% and by 8% - within the roadside. In the summer, no forest litter was found on track IV category, within the boundaries of this track, stocks did not exceed 0,3 kg·m⁻². The accumulation of forest litter within the roadside is due to: slow processes of transformation of forest litter, leaching of forest litter by rain from the «upper trail» to the «lower», the width of the trail and its direction, recreational influence.
В роботі розглянуті окремі можливості веб-ресурсу "Біорізноманіття України" для аналізу колекцій та літературних даних на прикладі панцирних кліщів Закарпаття. Досліджено можливості аналізу просторового розподілу орібатид у розрізі фізико-географічних областей модельної території. Визначено їхню фауністичну подібність з допомогою інтегрованих у веб-ресурс індексів Соренсена та Жакара. Встановлено гірські масиви, які є перспективними для подальших досліджень фауни та екології панцирних кліщів.
Hushtan H.H., Hushtan K.V.
Approbation of the software complex "Biodiversity of Ukraine" on the example of oribatid mites (Аcari: Оribatida) of Transcarpathia // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 155-160
The paper considers some features of the web resource "Biodiversity of Ukraine" for the analysis of collections and literature data on the example of oribatid mites of Transcarpathia. Possibilities are investigated for analysis of the spatial distribution of oribatids in terms of georegions of the study area. Their faunal similarity was determined using the Sorensen and Jaccard indexes integrated into the web resource. The territorys have been identified, which are promising for further studies of the fauna and ecology of oribatid mites. The purpose of our work was to test some features of the web resource "Biodiversity of Ukraine" on the example of Transcarpathian oribatids. This approach for the analysis of the diversity of oribatid mites was made for the first time. 273 records representing 129 species of oribatid mites were made for the Transcarpathian lowland. 154 records for 98 species were made for the Vulkanichno-intermountaindells oblast. 507 records for 183 species of oribatids were integrated for Polonynsko-Chornohirska region. 42 finds of 37 species were made for the Marmarosh massive. 114 records of 96 species of oribatids were integrated for the Transcarpathian part of Gorgany massive. It is established that a number of mountain massifs remain completely unexplored in terms of oribatids: Vyhorlat-Hutynskyi, Velykyi Dil, Tupyi and Verkhovynskyi. The latter remains unexplored not only within Transcarpathia but within the entire Verkhovynskyi Watershed range. All these areas are promising in the study of not only taxonomic diversity, but also the ecological characteristics of oribatid mites. The indicators of Sorensen and Jaccard indexes were counted. The value of these indicators depends on the ecological conditions of specific georegions and the degree of studien for oribatid mites. The perspective expediency of using the web-resource "Biodiversity of Ukraine" for comparison of fauna of oribatid mites of different georegions is established. After the integration of more complete information about oribatid mites into the database of the web resource "Biodiversity of Ukraine" it will be expedient to make a faunal comparison of georegions not only of Transcarpathia but also of other territories. The work was performed within the scientific theme: "Estimation of the biotic diversity of model groups of Arthropoda of the Ukrainian Carpathians with the use of modern information technology" (0120U101162).
Аналіз літературних джерел та матеріалів малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України у м. Львові дозволив встановити, що наприкінці ХІХ ст. на заході України могли бути присутніми лише окремі антропохорні види слизняків, передусім – Limax maximus. Натомість вказівки низки видів, не притаманних автохтонній малакофауні України та її західного регіону, зроблені від другої половини ХІХ до середини ХХ ст., з великою імовірністю могли базуватися на помилковому визначенні інших, нативних видів. Процес інтенсивного проникнення на захід України чужорідних видів наземних молюсків розпочався, очевидно, не раніше середини – другої половини ХХ ст. і суттєво пришвидшився на межі ХХ і ХХІ ст. Останнє могло бути зумовленим як кліматичними змінами, які полегшили адаптацію до місцевих кліматичних умов для більш теплолюбних видів, так і активним завезенням саджанців декоративних рослин з інших європейських країн. Зокрема, таким шляхом міг потрапити на територію України небезпечний шкідник з комплексу Arion lusitanicus s.l. Не менш показовими є відносно молоді колонії Cepaea nemoralis, які усе частіше знаходять на заході України. Починаючи з кінця ХХ ст., на заході України усе частіше реєструють види кавказького походження і такі, що раніше відмічали лише для південної частини країни. Порівняно з великим таксономічним різноманіттям наземних молюсків-антропохорів і широким розповсюдженням деяких з них, на заході України досі відома відносно невелика кількість прісноводних видів (до 8), чужорідних для цієї території. Для більшості з них поки що відомі лише поодинокі знахідки, зроблені переважно на початку ХХІ ст. Виняток становить лише один вид (Physella acuta), який почали вказувати для різних місцевостей на заході України ще у другій половині ХХ ст. Серед адвентивних прісноводних молюсків можна виділити групу дрібних видів, завезених до Європи з інших континентів: новозеландський Potamopyrgus antipodarum, північноамериканські Menetus dilatatus, Physella heterostropha і, можливо, також Physa skinneri та Physella acuta. З причорноморських територій на півдні України сюди проникли представники роду Dreissena.
Gural-Sverlova N.V., Gural R.I.
History of the penetration of anthropochorous mollusc species to western Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 161-172
Analysis of literary sources and materials of the malacological collection of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine in Lviv revealed that at the end of the 19th century in western Ukraine could be present only some anthropochorous species of slugs, especially Limax maximus. Instead, mentions of a number of species not belonging to the indigenous malacofauna of Ukraine and its western region, made from the second half of the 19th to the middle of the 20th century, could most likely be based on the erroneous identification of other, native species.
The process of intensive penetration into western Ukraine of alien species of land molluscs began, apparently, not earlier than the middle – second half of the 20th century and significantly accelerated at the turn of the 20th and 21st centuries. The latter could be due to both climate change, which facilitated adaptation to local climatic conditions for more thermophilic species, and the active import of seedlings of ornamental plants from other European countries. In particular, a dangerous pest from the complex Arion lusitanicus s.l. could enter the territory of Ukraine in this way. No less indicative are the relatively young colonies of Cepaea nemoralis, which are increasingly found in western Ukraine. Since the end of the 20th century, species of Caucasian origin and those that were previously observed only for the southern part of the country are increasingly registered in western Ukraine.
Compared to the great taxonomic diversity of land anthropochorous molluscs and the widespread distribution of some of them, a relatively small number of freshwater species (up to 8), alien to this area, are still known in western Ukraine. For most of them, only a few finds are still known, made in the early 21st century. The exception is only one species (Physella acuta), which began to be mentioned for various areas in western Ukraine in the second half of the 20th century. Among the alien freshwater molluscs are a group of small species imported to Europe from other continents: New Zealand Potamopyrgus antipodarum, North American Menetus dilatatus, Physella heterostropha and possibly also Physa skinneri and Physella acuta. Representatives of the Dreissena genus came here from the Black Sea territories in the south of Ukraine.
Описана перша знахідка Cepaea nemoralis, інтродукованого виду наземних молюсків з поліморфним забарвленням черепашки, в Тернопільській області України. Молоді особини цього виду були відмічені в м. Чортків ще в 2017 р., але лише у 2020 р. була визначена їх точна видова належність, підтверджена наявність стабільної колонії та проаналізовані особливості її фенетичної структури. Проведено порівняння отриманих даних з іншими колоніями лісової цепеї, виявленими на заході України (Львів та околиці, м. Богородчани в Івано-Франківській обл.) в 2019-20 рр. та описаними в попередніх публікаціях. Більша частина зібраних у Чорткові конхологічних матеріалів передана на зберігання до малакологічного фонду Державного природознавчого музею НАН України в м. Львові. Встановлено, що в чортківській колонії C. nemoralis наявна спадкова ознака, яка спорадично трапляється у природному ареалі лісової цепеї, але досі не була зареєстрована на території України. Згадана ознака проявляється в нерівномірній пігментації темних спіральних смуг на черепашці, чергуванні на них світліших та темніших фрагментів, що може створювати враження плямистих, перерваних смуг. У проаналізованій вибірці такі смуги мали 25,6% смугастих черепашок, причому вони удвічі частіше траплялися в жовтих (41,2%), ніж у рожевих (18,5%) черепашок. Це добре узгоджується з наявними літературними даними щодо зчепленого успадкування цієї ознаки та фонового кольору черепашки. Натомість черепашки зі злитими смугами, незалежно від їх фонового кольору, майже завжди мали нормально пігментовані смуги, темні по всій довжині. В окремих особин з нерівномірно пігментованими смугами було відмічено також розщеплення четвертої або п’ятої смуги на 2-3 вузькі поздовжні смужки. Ще однією особливістю чортківської колонії C. nemoralis порівняно з іншими відомими західноукраїнськими колоніями цього виду є дуже низькі частоти усіх світліших варіантів забарвлення черепашок (жовті та рожеві без смуг або з однією центральною смугою) та дуже висока частка фенотипів з 3 нижніми смугами (49,6%). Нетипове для заходу України співвідношення основних варіантів забарвлення черепашок C. nemoralis у Чорткові робить виявлену колонію цінним об’єктом для вивчення потенційних адаптивних змін її фенетичної структури в майбутньому.
Gural-Sverlova N.V., Lyzhechka O.F.
First record of the grove snail Cepaea nemoralis (Gastropoda, Helicidae) in Ternopil region and specificity of the phenotypic composition of the found colony // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 173-180
The first finding of Cepaea nemoralis, an introduced species of land molluscs with polymorphic shell colouration, in the Ternopil region of Ukraine is described. Juveniles of this species were observed in Chortkiv already in 2017, but only in 2020 their exact species affiliation was identified, the presence of an established colony was confirmed and the peculiarities of its phenotypic composition were analyzed. The obtained data were compared with other colonies of the grove snail, which were found in Western Ukraine (Lviv and its environs, Bohorodchany in Ivano-Frankivsk region) in 2019-2020 and described in previous publications. Most of the conchological material collected in Chortkiv is deposited in the malacological collection of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine in Lviv. In the Chortkiv colony of C. nemoralis, a hereditary trait was found, which occurs sporadically in the natural range of the grove snail, but has not yet been registered in Ukraine. This feature is manifested in the uneven pigmentation of dark spiral bands on the shell, the alternation of lighter and darker fragments on them, which can create the impression of spotted, interrupted bands. In the analyzed sample, such bands had 25.6% of banded shells, and they occurred twice as often in yellow (41.2%) than in pink (18.5%) shells. This agrees well with the known data on the linked inheritance of this trait and the ground colour of the shell. However, the shells with fused bands, regardless of their ground colour, almost always had normally pigmented bands, dark along their entire length. In some individuals with unevenly pigmented bands, the splitting of the fourth or fifth band into 2-3 narrow longitudinal bands was also observed. Another feature of the Chortkiv colony of C. nemoralis compared to other known Western Ukrainian colonies of this species is the very low frequencies of all lighter variants of the shell colouration (yellow and pink unbanded or with one central band) and a very high proportion of phenotypes with 3 lower bands (49.6%). The ratio of the main variants of the shell colouration of C. nemoralis in Chortkiv, which is not typical for Western Ukraine, makes the found colony a valuable object for studying potential adaptive changes in its phenotypic composition in the future.
Видимі міграції птахів вивчалися на території національного природного парку, на лівому березі річки Прип’ять, поблизу с. Сваловичі Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. України у вересні та жовтні 2012-17 рр. За цей час на одній спостережній точці було нараховано 2737 ос. журавля звичайного. Майже всі птахи мігрували зграями. Спостерігали також кілька одиноких птахів, які, очевидно, відстали від своїх зграй. В одній зграї налічували від 2 до 222 ос., в середньому – 39,0±5,1 (n=70). Основний проліт тривав з 3-ї декади вересня до середини 2-ї декади жовтня. Переважна більшість з них мігрувала протягом останніх 5 год. спостережень (77,9% від усіх нарахованих птахів за 6 років). Найбільше журавлів сірих мігрувало на висотах понад 250 м (61,2%), менше – від 100 до 250 м (36,1%), переважаючими напрямками їх міграції були північний захід (48,5%) та захід (40,7%).
Khymyn M.V.
Сharacteristics of visible autumn migrations of the common crane Grus grus (Linnaeus, 1758) in NNP "Prypiat-Stokhid" in 2012-2017 // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 181-190
The vіsіble mіgratіons of bіrds were study of the terrіtory of national nature park at left bank of the Prypіat Rіver near Svalovychі vіllage іn Kamin-Kashyrsk dіstrіct, Volyn regіon of Ukraіne іn September and October 2012-2017. There were 2737 individuals of the Common Crane counted at the one observation point during this time. Almost all birds migrated in flocks. Several lone birds were observed also, apparently lagging behind their flocks. There are from 2 to 222 individuals in one flock, on average – 39,0±5,12 (n=70). The main passage lasted from the 3rd decade of September to the middle of the 2nd Decade of October. The majority of them flew in the 5 last hours of observations (77,9% of all counted birds during 6 years). Most birds of this species were observed on passage at altitudes above 250 m (61,2%), less – between 100 and 250 m (36,1%), and the predominant directions of their migration were SW (48,5%) and S (40,7%).
Zamoroka A.M. Іs clytini monophyletic? The evidence from five-gene phylogenetic analysis // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 191-214
Tribe Clytini (Coleoptera: Cerambycidae) is one of the largest within the long horn beetles, having over 1500 species. Until now, the tribe was considered monophyletic, despite the fact that it combines several different morphological groups. Morphological data alone could not shed enough light on the taxonomy and phylogeny of Clytini. The data for the last decade on molecular phylogenetics have challenged the Clytini monophyletic hypothesis. In this study, I conducted a comprehensive phylogenetic analysis of Clytini based on the three mitochondrial genes 12S rRNA 16S rRNA COI and two nuclear genes 18S rRNA 28S rRNA. The results of the analysis with high reliability confirmed the hypothesis of polyphyly of Clytini. The tribe includes two phylogenetically different and morphologically distinct evolutionary branches, which gave me reason to conduct a taxonomic revision of Clytini. I proposed new nomenclature acts including 1 new supertribe, 1 new tribe, 4 new subtribes, 3 new genera, 4 new subgenera, 3 new statuses, 22 new combinations, 2 new synonyms. In addition, I redescribed 1 tribe and 3 genera.
Hirna А.
Rare and poorly known spider species of the Volhynian Polissia (Ukraine) // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 215-222
Наведено дані про знахідки шести видів павуків, що є маловідомими для території Волинського Полісся, а саме Argyroneta aquatica (Clerck, 1757), Lathys heterophthalma Kulczyński, 1891, Gnaphosa nigerrima L. Koch, 1877, Micaria micans (Blackwall, 1858), Zelotes exiguus (Müller & Schenkel, 1895) та Erigonoplus foveatus (Dahl, 1912). З-поміж них, Lathys heterophthalma вперше вказаний для Українського Полісся, Micaria micans – для України. Один вид – Gnaphosa nigerrima вимагає моніторингу стану популяцій, оскільки приурочений до сфагнових боліт, площі яких в останні десятиліття невпинно зменшуються.
State of knowledge about spiders (Arachnida: Araneae) from the Volhynian Polissia, which is located within the Volyn and Rivne oblasts of Ukraine, were analyzed. According to the literature-derived data, araneofauna of this region consists of 285 species. More than 250 of them were listed from the Shatsk National Nature Park of the Volyn oblast and 75 from Lva-Stvyga inter-river area of the Rivne oblast. These studies cover the extreme western and eastern points of the region, while the main part of the territory remains unexplored. Based on the analysis of published data and in accordance with unpublished material of my own collection, six rare and poorly-known species of spiders of the Volhynian Polissia were singled out, namely Argyroneta aquatica (Clerck, 1757), Lathys heterophthalma Kulczyński, 1891, Gnaphosa nigerrima L. Koch, 1877, Micaria micans (Blackwall, 1858), Zelotes exiguus (Müller & Schenkel, 1895) та Erigonoplus foveatus (Dahl, 1912). Among them, Lathys heterophthalma is first mentioned from Ukrainian Polissia, Micaria micans – from Ukraine. For each of species, a brief description of the distribution in the world and in Ukraine, as well as environmental preferences are given, localities within the Volhynian Polissia are described and highlighted on the map. Analysing these data, we can assume that the number of records of species such as Argyroneta aquatica, Erigonoplus foveatus and Zelotes exiguus will certainly increase when the territory of Polissia is more fully covered by research. Two species, Lathys heterophthalma and Micaria micans, are known from single localities. However, Micaria micans as a separate species is considered only from 2020. Therefore, it is necessary to revise the available material of Micaria pulicaria, which was previously considered a senior synonym to Micaria micans, and to accumulate new data on the distribution of those two species not only in Ukraine but also in Europa. Gnaphosa nigerrima, requires monitoring of populations because it occurs in oligotrophic sphagnum bogs, the area of which has been steadily declining in recent decades. From this point of view, it should be included in the list of rare species of animals in the region.
Вивчення та збереження біологічного різноманіття і надалі залишається пріоритетним завданням сучасної біології. Попри високий ступінь видового різноманіття та повсюдність родина Staphylinidae все ще є однією з найменш вивчених груп тваринного світу. Матеріал покладений в основу публікації, був зібраний за допомогою пасток Барбера, та комбінованих пасток впродовж двох років на постійних пробних площах Полонинського хребта, а саме: в лісових, на межі лісу і луки (полонини),так званого екотону і полонини. Вперше проведено інвентаризацію фауни жуків-стафілінід ділянок верхньої межі лісу Полонинського хребта. У результаті проведених досліджень суттєво доповнено та уточнено відомості про видовий склад жуків-стафілінід та виявлено 91 вид, що належать до 10 підродин (Scaphidiinae – 2 види, Phloeocharinae – 1 вид, Proteininae – 2 види, Omaliinae – 6 види, Oxytelinae – 4 види, Oxyporinae – 1 вид, Paederinae – 3 види, Staphylininae – 34 видів, Tachyporinae – 14 видів, Aleocharinae – 24 види). Серед виявлених видів два види – Plataraea elegans та Schistoglossa drusilloides – вперше наводяться для фауни України та 58 видів – вперше для фауни Ужанського НПП, один вид – Xantholinus azuganus azuganus – є ендеміком Карпат, та один вид – Velleius dilatatus – занесений до Червоної книги Українських Карпат. На основі проведених досліджень та аналізу літературних джерел складено анотований список виявлених видів, який містить відомості про знахідки видів, синонімію, біономію та поширення видів. Результати роботи можуть бути використані для вирішення низки теоретичних питань фауністики, зоогеографії, екології, при складанні кадастру тваринного світу Українських Карпат, для порівняльних фауністичних досліджень, в аналізі поширення видів, а також у біогеографічних побудовах, вивченні фауногенезу, екологічному моніторингу та прогнозуванні наслідків впливу антропогенних чинників на природні екосистеми регіону.
Koval N.P., Glotov S.V., Chumak V.O.
Staphylinidae beetles (Coleoptera: Staphylinidae) of the upper forest line of the Polonynskyi ridge of Uzhanskyi NNP // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 223-242
The study and conservation of biological diversity remains a priority for modern biology. Despite the high degree of species diversity and ubiquity the Staphylinidae family is still one of the least studied groups in the animal world. The material that has formed the basis of the publication was collected with the help of Barber traps during two years in the permanent trial areas of the Polonynskyi ridge, namely: in forests, on the border of forests and meadows, forests and mountain meadows, ecotones and mountain meadows. For the first time, an inventory of the fauna of the Staphylinidae beetles of the upper forest belt of the Polonynskyi ridge has been carried out. As a result of the conducted research, the data on the species composition of the Staphylinidae beetles were significantly supplemented and specified, and 91 species belonging to 10 subfamilies were identified (Scaphidiinae – 2 species, Phloeocharinae – 1 species, Proteininae – 2 species, Omaliinae – 6 species, Oxytelinae – 4 species, Oxyporinae – 1 вид, Paederinae – 3 species, Staphylininae – 34 species, Tachyporinae – 14 species, Aleocharinae – 24 species). Among the identified species, two species – Plataraea elegans and Schistoglossa drusilloides – are listed for the fauna of Ukraine for the first time, and 58 species for the first time for the fauna of Uzhansky NNP, one species – Xantholinus azuganus azuganus – is endemic to the Carpathians, and one species – Velleius dilatatus – is listed in the Red Book of the Ukrainian Carpathians. Based on the research and analysis of literature and other sources, an annotated list of identified species has been compiled, which contains information about the findings of species, synonymy, bionomy and distribution of the species. The results can be used to address a number of theoretical issues of faunology, zoogeography, ecology, in compiling the inventory of fauna of the Ukrainian Carpathians, for comparative faunistic research, in the analysis of species distribution, as well as in biogeographic constructions, study of faunogenesis, ecological monitoring and prediction of consequences of the influence of human activities on the natural ecosystems of the region.
На основі літературних даних та власних досліджень описано біологічні особливості та встановлено фенологію розвитку такого шкідника, як короїд непарний західний Xyleborus dispar F. Даний поліфаг шкодить як лісовим насадженням, так і плодовим культурам. До основних порід, яким шкодить короїд, належать як хвойні та широколистяні, так і фруктові дерева (яблуня, груша, слива, черемуха, горобина). Значної шкоди завдає яблуневим насадженням інтенсивного типу, які через щільність посадки та м’якість деревини є вразливими до пошкоджень фітофагом. Основна складність у боротьбі з короїдом пов’язана з прихованим способом життя та проходженням практично всіх стадій розвитку всередині дерева. Одна з головних ознак розвитку короїда на території Закарпаття – ранній літ. Вже на початку квітня спостерігаються ознаки проникнення короїда всередину дерева – поява сажкового нальоту на корі та стружка деревини у пристовбурній смузі. Небезпеку становить також високий рівень плодючості короїда, що загрожує швидкому поширенню імаго шкідника, а це в свою чергу призводить до значних економічних збитків для інтенсивних садів та наносить непоправну шкоду яблуневим насадженням. Оскільки короїд непарний західний є відносно новим шкідником для яблуневих насаджень на Закарпатті, то і складання та розрахунок появи і проходження основних фаз розвитку є ґрунтовним етапом у боротьбі з даним поліфагом. На основі трирічного моніторингу розроблено фенограму розвитку короїда у низинній частині Закарпаття, розраховано орієнтовні суми ефективних температур, необхідні для проходження різних фаз шкідника. Встановлено, що протягом вегетації короїд непарний західний в районі досліджень розвивається в одному поколінні. Однак, літня генерація імаго, яка розвивається в стовбурах дерев яблуні, в середині липня вилітає та повторно заселяє нові дерева для остаточного залягання на зимівлю. Це створює додаткову потребу застосування заходів захисту яблуні від шкідника. Результати досліджень дають змогу садівникам здійснити коригування інтегрованої системи захисту плодових насаджень, а також внести у програму ефективного вирощування яблуні додаткові заходи виявлення шкідника.
Popovych T., Symochko V.
Biological features and phenology of the odd bark beetle development (Xyleborus dispar F.) on the territory of Transcarpathia // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2021. - 37. - P. 243-250
On the basis of literature analysis and primary research biological features of such pest as an odd bark beetle Xyleborus dispar F are described and the phenology of its development is established. This polyphag is known to harm both forest plantations and fruit cultures. The main species damaged by bark beetles include both coniferous and deciduous and fruit trees (apple, pear, plum, bird cherry, rowan). Significant damage is caused by apple orchards of intensive type which due to planting density and softness of wood are vulnerable to damage by phytophagous. The main difficulty in the fight against bark beetle is associated with a hidden way of life and the passage of almost all stages of development inside the tree. One of the main signs of bark beetle development in Transcarpathia is early flight. Already in early April, there are signs of penetration of bark into the tree - the appearance of smut on the bark and wood chips in the trunk strip. Another danger is the high level of fertility of bark beetles, which threatens the rapid spread of the adult pest, which in turn leads to significant economic losses for intensive orchards and causes irreparable damage to apple orchards. Since the odd-numbered western bark beetle is a relatively new pest for apple orchards in Transcarpathia, the preparation and calculation of the appearance and passage of the main phases of development is a thorough step in the fight against this polyphagous. Intensive apple orchards which are particularly vulnerable to phytophagous damage due to planting density and soft wood significantly suffer from the pest. Based on a three-year monitoring process a phenogram of bark beetle development in the lowland part of Transcarpathia was developed, and the approximate values of effective temperatures required for the passage through different phases of the pest were calculated. It was established that during the growing season in the study area the odd western bark beetle develops in one generation. However, the summer generation of adults which develop in trunks of apple trees emerges in mid-July and repopulates new trees for final wintering. This creates an additional need for measures to protect apple trees from pests. The results of the research allow gardeners to adjust the integrated system of orchard protection, as well as to include additional pest detection measures in the program of effective apple growing.
Бублик Я. Ю., Климишин О. С. Нові для території України види ксилотрофних аскомікотів, виявлені у Сколівських Бескидах (Українські Карпати) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2021. - 37 - С. 251-254.