Климишин О. С. Науковий потенціал колекції зозулинцевих у гербарії Державного природознавчого музею НАН України // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 3-14.
Ключові слова: науковий потенціал, колекції, таксономічна структура, гербарій
Визначено науковий потенціал колекції родини зозулинцевих гербарію судинних рослин Державного природознавчого музею НАН України (LWS) у Львові шляхом проведення її повної інвентаризації з використанням електронної бази даних, що була створена в музеї, та інвентарної картотеки. Колекція представників родини зозулинцевих у гербарії LWS станом на початок 2025 року становить 2558 аркушів (2,1% гербарію судинних рослин) та охоплює 85 видів і підвидів, які належать до 31 роду. Вона повністю репрезентативна для Карпатського регіону України і включає всі 40 видів з 22 родів цієї родини, наведених у «Визначнику рослин Українських Карпат». Колекція нараховує 55 (80,9%) з 68 видів, що включені до останнього видання «Червоної книги України». За останні 10 років (2025-2014 рр.) колекція поповнилася на 274 гербарних аркушів, переважно за рахунок поповнення колекторами з їхніх минулих зборів з територій Львівської (127 зразків), Закарпатської (80 зразків) та Івано-Франківської (29 зразків) областей. При цьому до колекції додався новий вид – Gymnadenia densiflora (Wahlenb.) A.Dietr.
Klymyshyn O.S.
Scientific potential of the Orchidaceae Juss. collection in the herbarium of the State Natural History Museum of the NAS of Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 3-14
The scientific potential of the Orchidaceae Juss. family collection of the vascular plant herbarium of the State Natural History Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine (LWS) in Lviv was determined by conducting a full inventory using the electronic database created in the museum and the inventory card file. The collection of representatives of the Orchidaceae family in the LWS herbarium as of the beginning of 2025 consists of 2558 sheets (2.1% of the vascular plant herbarium) and includes 85 species and subspecies belonging to 31 genera. It is fully representative of the Carpathian region of Ukraine and includes all 40 species from 22 genera of this family listed in the «Plant Identification Guide of the Ukrainian Carpathians». The collection includes 55 (80.9%) of the 68 species included in the latest edition of the «Red Book of Ukraine». Over the past 10 years (2025-2014), the collection has been replenished with 274 herbarium sheets, mainly due to the addition of collectors from their past collections from the territories of Lviv (127 specimens), Zakarpattia (80 specimens) and Ivano-Frankivsk (29 specimens) regions. At the same time, a new species was added to the collection - Gymnadenia densiflora (Wahlenb.) A.Dietr.
Ключові слова: Helix, конхологічна мінливість, наземні молюски, Україна
Проведено ревізію фондових матеріалів музею, раніше визначених як виноградний равлик Helix pomatia. Встановлено, що зі 137 одиниць зберігання (понад 2,5 тис. екз.) 11 належать конхологічно подібному і нещодавно переописаному Helix thessalica. Загалом у музеї наразі є вибірки H. thessalica з 6 адміністративних областей України: Чернівецької, Тернопільської та Хмельницької на заході, Черкаської, Київської та Полтавської у центральному регіоні. Не вдалося визначити до виду лише 3 черепашки Helix sp., зібрані в 1875 р. в П’ятничанах (тепер – частина м. Вінниця). Натомість музейні збори H. pomatia репрезентують усі західні області України, за винятком Чернівецької та Рівненської, її центральний (Житомирська, Київська, Дніпропетровська), східний (Харківська) і південний (Миколаївська) регіони. У малакологічному фонді є також черепашки H. pomatia зі сходу Польщі, Чехії (м. Чеське Будейовіце) та Європейської частини Росії (м. Москва). На підставі музейних матеріалів проаналізовано мінливість і діагностичну цінність тих конхологічних ознак, які можуть бути використані для диференціації H. thessalica і H. pomatia: забарвлення, форми (пропорцій) черепашки, її поверхневої скульптури тощо. Продемонстрована значна внутрішньовидова мінливість розмірів і форми черепашки у H. pomatia з України. Остання стосується, зокрема, відносних розмірів устя та завитка, що робить проблематичним використання цих пропорцій при визначенні H. thessalica. У черепашок H. pomatia з добре збереженим періостракумом забарвлення може коливатися від темно-коричневого до майже білого, проте ніколи не має виражених жовтих або рудуватих (охристих) відтінків, на відміну від H. thessalica. Проте первинний характер забарвлення не завжди можна встановити в екземплярів з обтертою поверхнею, а також у черепашок, які тривалий час зберігаються в музейних колекціях. Враховуючи великі розміри та досить широке розповсюдження обох видів в Україні, ця частина публікації разом з оригінальними фотографіями може бути цікавою для ширшого кола осіб: від викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вчителів біології та натуралістів-любителів.
Gural R.I., Gural-Sverlova N.V. Helix pomatia and H. thessalica (Gastropoda, Helicidae) in the malacological collection of the State Natural History Museum of the NAS of Ukraine and the diagnostic value of some conchological traits // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 15-28
The museum's collection materials, previously identified as the Roman snail Helix pomatia, have been reviewed. It was established that 11 of the 137 analyzed storage units (over 2,5 thousand specimens) belong to the conchologically similar and recently redescribed Helix thessalica. The museum currently has samples of H. thessalica from 6 administrative regions of Ukraine: Chernivtsi, Ternopil and Khmelnytskyi in the west, Cherkasy, Kyiv and Poltava in the central region. Only three shells of Helix sp. collected in 1875 in Piatnychany (now part of the city of Vinnytsia) could not be identified to species level. Museum samples of H. pomatia represent all western regions of Ukraine, with the exception of Chernivtsi and Rivne, its central (Zhytomyr, Kyiv, Dnipropetrovsk), eastern (Kharkiv) and southern (Mykolaiv) parts. The malacological collection also contains shells of H. pomatia from eastern Poland, the Czech Republic (České Budějovice) and the European part of Russia (Moscow). Based on museum materials, we analyzed the variability and diagnostic value of those conchological traits that can be used to differentiate H. thessalica and H. pomatia: colouration and shape (proportions) of the shell, its surface sculpture, etc. The great intraspecific variability in the shell size and shape is shown in H. pomatia from Ukraine. The latter concerns, in particular, the relative size of the aperture and the height of the spire, which makes the use of these proportions in identifying H. thessalica problematic. In H. pomatia shells with a well-preserved periostracum, the colour can vary from dark brown to almost white, but never have pronounced yellow or reddish (ocher) shades, unlike H. thessalica. However, the original colouration cannot always be determined in specimens with a worn surface, as well as in shells that have been stored in museum collections for a long time. Considering the large size and fairly wide distribution of both species in Ukraine, this part of the publication may be of interest to a wide range of people: from teachers and students of higher educational institutions to school biology teachers and amateur naturalists.
Химин О. І., Капрусь І. Я. Вплив віку монокультури дуба червоного на екологічну структуру таксоцену колембол // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 29-38.
Ключові слова: колемболи, біологічні інвазії, вік деревостану, екологічна структура, фауна, дуб червоний, біорізноманіття, Розточчя
Проведено порівняльний аналіз таксоцену колембол у 20-річній та 48-річній монокультурі інвазійного дуба червоного та корінних бучині і грабовій бучині, на місці яких вони висаджені у Янівському лісництві на території Розточчя. В результаті цих досліджень встановлено, що зі збільшенням віку інвазійного деревостану помітно зростає щільність населення колембол. Проте цей показник є суттєво нижчим ніж у природних біотопах. Загальне видове багатство у таксоцені колембол 48-річного насадження, у порівнянні з 20-річним, зросло в 1,3 рази, ємність середовища на рівні точкового альфа-різноманіття зросла у 2 рази. Показник внутрішньоценотичного β–різноманіття зі збільшенням віку знижується в 1,5 рази, і є більшим ніж у природних фітоценозах. У 48-річному дубняку виявлено також зменшення основних індексів різноманіття, а саме, індексу Шеннона, Сімпсона та Маргалефа. Порівняльний аналіз екологічної структури та структури домінування досліджених таксоценів у природних і інвазійних біоценозах також демонструє помітні зміни: у 20-річному дубняку еудомінантів не виявлено, до числа домінантів входить 3 види, які сумарно становлять 61,8%, від загальної чисельності, і 4 види до субдомінантів (21,3% від загальної чисельності). Натомість, у бучині абсолютним еудомінантом є 1 вид, який складає 39,7% усієї чисельності таксоцену. У 48-річному дубняку виявлено один еудомінантний вид з чисельністю 40,1%, один домінант (23,8%) та три субдомінанти (15,4%), а в грабняку еудомінантів не виявлено, три види входять до числа домінантів та сумарно становлять 71,1% відносної чисельності дослідженого таксоцену. Серед чотирьох виявлених біотопних груп у 20-річному дубняку помітно зростає частка лісових видів порівняно з іншими біотопами. За показником відносної чисельності у інвазійних та природних біотопах переважають евритопні види, які у молодому дубняку в порівнянні з бучиною знизились (53,1% і 60,9% відповідно), а в 48-річному, порівняно з грабняком, навпаки зросли (58,9% і 44,9% відповідно). Таксоцен колембол у інвазійних монокультурах дуба різного віку віднесено до евритопного типу.
Khymyn O.I., Kaprus I.Ya. Impact of red oak monoculture age on the ecological structure of the collembola taxocene // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 29-38
A comparative analysis of the Collembola taxon in a 20- and 48-year-old monoculture of invasive red oak and native beech and hornbeam, which were planted in the Yaniv forestry in Roztochchia, was carried out. These studies have shown that the density of the Collembola population increases significantly with the age of the invasive stand. However, this figure is significantly lower than in natural habitats. The total species richness in the Collembola taxa of a 48-year-old stand, compared to a 20-year-old stand, increased by 1.3 times, and the habitat capacity at the level of point alpha diversity increased by 2 times. The index of intra-cenotic β-diversity decreases by 1.5 times with increasing age and is higher than in natural phytocoenoses. In the 48-year-old oak forest, a decrease in the main diversity indices, namely the Shannon, Simpson and Margalef index, was also found. A comparative analysis of the ecological structure and dominance structure of the studied taxa in natural and invasive biocenoses also shows significant changes: in the 20-year-old oak, no eudominants were found, the dominant species include 3 species that make up 61.8% of the total number, and 4 species are subdominant (21.3% of the total number). In contrast, in beech, the absolute eudominant is 1 species, which accounts for 39.7% of the total taxa. In the 48-year-old oak forest, one eudominant species with an abundance of 40.1%, one dominant (23.8%) and three subdominants (15.4%) were found, while in the hornbeam forest, no eudominants were found, three species are among the dominants and in total account for 71.1% of the relative abundance of the studied taxon. Among the four identified biotope groups, the proportion of forest species in 20-year-old oak forest is significantly increasing compared to other biotopes. In terms of relative abundance in invasive and natural habitats, eutrophic species prevail, which decreased in young oak compared to beech (53.1% and 60.9%, respectively), and increased in old oak compared to hornbeam (58.9% and 44.9%, respectively).The taxon colembolus in invasive oak monocultures of different ages is classified as eutrophic.
Ключові слова: біорізноманіття, старовікові ліси, деревні мікрооселища, колемболи, екологічна структура, фауна, біоіндикація, охорона тварин
Вперше проведено аналіз таксономічної та екологічної структури колембол в різних типах деревних мікрооселищ, в пралісовій пам’ятці природи місцевого значення «Праліси і квазіпраліси Ганьковицького лісництва» ДП «Свалявський лісгосп» та схилів хребта Бучок національного природного парку «Бойківщина». В досліджуваних ділянках було виявлено 80 видів колембол з 44 родів і 14 родин. Щільність населення колембол у різних типах мікрооселищ варіює від 11 до 183 ос./дм3. До складу масових видів (еудомінантів, домінантів, субдомінантів) входить 20 таксонів. В досліджених деревних мікрооселищах формується спеціалізований дендрофільний таксоцен колембол. Він характеризується переважанням лісових видів, а також високою часткою кортицикольних форм (разом вони складають 88,04%), що дозволяє розглядати його як екологічно стійкий видовий комплекс, адаптований до тривалого існування в надземному ярусі гірсько-лісових екосистем. Проведений аналіз виявив, що 32,5% видів Collembola належать до рідкісних та унікальних, що в три рази перевищує їхню представленість у ґрунтово-підстилковому ярусі гірсько-лісових екосистем Карпат. Це свідчить про важливість збереження старовікових лісів, як ключових осередків різноманіття раритетних колембол і, ймовірно, інших членистоногих тварин.
Sidak S.Y., Kaprus I.Y.
Сollembola population of woody microhabitats of old-growth forests of the Eastern Carpathians // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 39-50
For the first time, we analyzed the taxonomic and ecological structure of collembola in different types of tree-related microhabitats (TreMs), in the old-growth forests of local importance “Primeval and quasi-primeval forests of Gan’kovyts’ke forestry” of the State Enterprise “Svaliava Forestry” and the slopes of the Buchok ridge of the National Nature Park “Boykivshchyna”. In the studied areas, 80 species of Collembola belonging to 44 genera and 14 families were identified. The population density of Collembola in different microhabitat types ranged from 11 to 183 individuals per dm³. The group of abundant species (eudominants, dominants, and subdominants) included 20 taxa. A specialized dendrophilous taxocene of Collembola was found to form within the investigated arboreal microhabitats. It is characterized by the predominance of forest species and a high proportion of corticolous forms (together making up 88.04%), which allows it to be regarded as an ecologically stable species complex, adapted to long-term existence in the aboveground layer of mountain forest ecosystems.The analysis revealed that 32.5% of Collembola species belong to rare and unique taxa, a figure three times higher than their representation in the soil-litter layer of mountain forest ecosystems of the Carpathians. This highlights the importance of conserving old-growth forests as key refuges for the diversity of rare Collembola and, likely, other arthropod species.
Ключові слова: Pinus cembra, популяція, Карпати, Чорногора, моніторинг
Найновіші дослідження популяції Pinus cembra у Чорногорі в Українських Карпатах засвідчують помітне розширення ареалу та збільшення чисельності особин від моменту запровадження природоохоронних обмежень. Чисельність підросту і темпи його розвитку дозволяють стверджувати, що позитивна динаміка популяції у найближчій перспективі буде зберігатись. Важливим є питання, як довго ситуація буде залишатись сприятливою для P. cembra на тлі глобального потепління і зменшення антропогенного пресу, оскільки це має позитивний вплив також на супутні високо конкурентні деревні види. Кліматичні процеси, які є сприятливими для P. cembra, з часом можуть стати перешкодою для її відновлення. Для адекватної оцінки перспектив P. cembra, у зв’язку зі змінами клімату і відновною сукцесією, важливим є застосування комплексного багаторівневого моніторингу з урахуванням взаємостосунків з головними конкурентними видами, її еколого-біологічних особливостей, ефективності поширення насіння і розвитку підросту. Запропоновано три рівні моніторингу. Методично найпростішим є Інвентаризаційний моніторинг, який включає два його варіанти – 1) моніторинг присутності/відсутності особин P. cembra по зовнішньому контуру популяції і 2) суцільний облік особин популяції на усій її площі. Перший дозволяє отримати вихідні дані сучасних меж популяції і, відтак, слідкувати за їх змінами. У результаті суцільного інвентаризаційного моніторингу можна отримати дані щодо просторової структури популяції з виділенням внутрішньопопуляційних складових – субпопуляцій і популяційних локусів й створити карту популяції. Наступним рівнем є спеціальні моніторингові дослідження. Їхньою метою є отримання даних щодо базових популяційних параметрів – щільності, вікового складу, просторової структури, запасів фітомаси, ефективності розмноження тощо. Демографічний моніторинг і аналіз життєздатності популяції передбачає отримання даних щодо рівня народжуваності та смертності, виживання підросту у популяції, ефективності репродукції та демографії популяції загалом. Облік популяції з проведенням аналізу життєздатності популяції є найбільш інформативним і дозволяє прогнозувати перспективи її розвитку.
Bilonoha V.M., Kyyak V.H.
Approaches to monitoring the population of Pinus cembra L. (Pinaceae) in Chornohora massifs (Ukrainian Carpathians) // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 51-60
Recent studies of the Pinus cembra population in the Ukrainian Carpathians indicate a noticeable expansion of its range and an increase in population size since the introduction of environmental protection measures. The abundance of saplings and the rate of their development suggest that the positive trend in population growth is likely to continue in the near future. However, a crucial question remains: how long will these favorable conditions persist for P. cembra in the context of climate change and decreasing anthropogenic pressure? While reduced human impact is beneficial, it also favors other highly competitive tree species. As a result, climatic changes that are currently favorable for P. cembra may eventually hinder its recovery. To adequately assess the long-term prospects of P. cembra under climate change and restorative succession, it is crucial to implement comprehensive, multi-level monitoring. Such monitoring should take into account its interactions with dominant competing species, as well as the ecological and biological characteristics, seed dispersal mode, and the dynamics of seedlings' and saplings' growth. Three hierarchical levels of population monitoring are proposed. The most basic, methodologically, is inventory monitoring, which comprises two complementary approaches: assessment of the presence or absence of Pinus cembra individuals along the outer population boundary; and comprehensive enumeration of individuals across the entire population area. The first approach provides baseline data on current population boundaries and facilitates the detection of their temporal shifts. Continuous inventory monitoring enables the characterization of population spatial structure, including the identification of intra-population components such as subpopulations and local population loci, and supports the development of a population distribution map. The second level involves specialized monitoring studies aimed at quantifying fundamental population parameters, including density, age composition, spatial organization, phytomass reserves, and reproductive output. These studies provide insights into the structural and functional attributes of the population and their temporal variability. The third and most advanced level consists of demographic monitoring and population viability analysis (PVA). This level entails the systematic assessment of birth and mortality rates, juvenile survival, reproductive success, and overall demographic structure. Integrated population censuses combined with PVA yield the most comprehensive understanding of population dynamics, enabling the prediction of future trends and the evaluation of long-term viability and conservation prospects.
Ключові слова: Львівська область, кринична вода, якість, поінформованість, здоров’я населення
У статті представлені результати дослідження щодо обізнаності мешканців Львівщини про стан криничної води та її вплив на здоров’я. Неправильний вибір місця розташування криниці, недотримання норм санітарної охорони, приплив забруднених вод з ферм, полів, доріг, разом з поганим санітарним і технічним доглядом за криницею – це причини сучасної деградації якості криничних вод. Виконано моніторинг поінформованості населення про стан криничних вод, необхідність їх знезараження, методів знезараження, препаратів для знезараження, санітарно-технічного стану криниць, регулярності дезінфекції криниць та вплив якості вод на здоров’я. Анкетування проведено у Дрогобицькому, Самбірському, Стрийському і Львівському районах Львівської області. Результати досліджень свідчать, що в цілому населення Львівської області розуміє важливість якісної питної води для здоров’я. Однак, понад 80% не змогли відповісти на питання про захворювання пов’язані з вживанням забрудненої води та не змогли назвати причини погіршення її якості. Комплексний аналіз результатів моніторингу поінформованості населення про необхідність знезараження криничних вод, методів та регулярності знезараження свідчить, що загалом населення Львівської області розуміє та дотримується рекомендацій санепідемстанцій. Встановлено, що найпопулярнішими препаратами та методами, що використовує населення Львівської області для знезараження вод, є: препарат «Акватабс», препарат «Жавілар Плюс», пререпат «Десмарк 300», сода харчова, фільтрування.
Bryndzia I.V.m Hoivanovych N.K.
Assessment of the awareness of the residents of the Lviv region about the state of spring water and its impact on health // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 61-66
The article presents the results of a study on the awareness of residents of the Lviv region about the condition of well water and its impact on health. The wrong choice of well location, non-compliance with sanitary standards, the influx of contaminated water from farms, fields, and roads, along with poor sanitary and technical care of the well - these are the reasons for the current degradation of the quality of well water. Monitoring of public awareness about the condition of well water, the need for its disinfection, disinfection methods, disinfection preparations, sanitary and technical condition of wells, regularity of well disinfection and the impact of water quality on health was carried out. The survey was conducted in Drohobych, Sambir, Stryi and Lviv districts of Lviv region. The results of the research show that the general population of Lviv region understands the importance of high-quality drinking water for health. However, more than 80% could not answer questions about diseases associated with the use of contaminated water and could not name the reasons for the deterioration of its quality. A comprehensive analysis of the results of monitoring the population's awareness of the need to disinfect well water, methods and regularity of disinfection shows that, in general, the population of the Lviv region understands and adheres to the recommendations of sanitary and epidemiological stations. It was found that the most popular drugs and methods used by the population of Lviv region for water disinfection are: the drug "Aquatabs", the drug "Zhavilar Plus", the drug "Desmark 300", baking soda, filtration.
Ключові слова: мікрозелень, наночастинки, мікродобриво Avatar 2 organic, схожість насіння, фітотоксичність
Збільшення населення планети зумовило потребу пошуку нових, ефективних та безпечних методів вирощування сільськогосподарських культур, отримання якісних і безпечних продуктів харчування. Одним з інноваційних напрямів в агрономії є вирощування мікрозелені, яка характеризується високим вмістом вітамінів і мікроелементів. Впродовж останніх років активно досліджується використання наночастинок для підвищення врожайності та стійкості рослин. Одним із таких препаратів є мікродобриво Avatar 2 organic, що містить нанокарбоксилати різних мікроелементів. Метою роботи є дослідження впливу мікродобрива Avatar 2 organic на продуктивність насіння мікрозелені редису (Radish Bazis) та руколи (Arugula Indau), а також визначення фітотоксичності цього мікродобрива. Дослідження проводили в лабораторних умовах, де насіння мікрозелені пророщували в чашках Петрі з додаванням різних концентрацій мікродобрива (5, 10, 20, 50, 100 мкл). Визначали схожість насіння, довжину корінців та морфогенез рослин. Результати досліджень показали, що мікродобриво Avatar 2 organic в концентраціях 10 і 20 мкл позитивно впливає на схожість насіння редису та руколи, прискорює появу перших корінців та сприяє їх активному росту. Однак, концентрації 50 і 100 мкл мали негативний ефект на схожість насіння. Біотестування показало, що мікродобриво не виявляє фітотоксичної дії на насіння мікрозелені, а навпаки, стимулює ріст корінців. Отже, мікродобриво Avatar 2 organic може бути ефективним засобом для підвищення продуктивності мікрозелені, але його використання потребує ретельного дозування.
Hoivanovych N.K. GoogleAcademy authors
Nanotechnology in agriculture: influence of «Avatar-2 organic» to enhance microgreen productivity // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 67-74
The increase in the global population has led to the need to find new, effective, and safe methods of cultivating agricultural crops, ensuring the production of high-quality and safe food products. One of the innovative areas in agronomy is the cultivation of microgreens, which are characterized by a high content of vitamins and micronutrients. Recently, the use of nanoparticles to increase yield and plant resistance has been actively studied. One such preparation is the microfertilizer Avatar 2 organic, which contains nanocarboxylates of various trace elements. The purpose of this work is to study the effect of the microfertilizer Avatar 2 organic on the productivity of radish (Radish Bazis) and arugula (Arugula Indau) microgreen seeds, as well as to determine the phytotoxicity of this microfertilizer. The studies were carried out in laboratory conditions, where microgreen seeds were germinated in Petri dishes with the addition of various concentrations of microfertilizer (5, 10, 20, 50, 100 μl). Seed germination, root length, and plant morphogenesis were determined. The results of the studies showed that the microfertilizer Avatar 2 organic at concentrations of 10 and 20 μl has a positive effect on the germination of radish and arugula seeds, accelerates the appearance of the first roots, and promotes their active growth. However, concentrations of 50 and 100 μl had a negative effect on seed germination. Biotest showed that the microfertilizer does not exhibit phytotoxic effects on microgreen seeds, but rather stimulates root growth. Thus, the microfertilizer Avatar 2 organic can be an effective tool to increase the productivity of microgreens, but its use requires careful dosage.
Ключові слова: мох Atrichum undulatum, лісові екосистеми, сезонні зміни, мікрокліматичні умови, катіони амонію, нітрат-аніони
Досліджено особливості сезонної динаміки вмісту амонійної та нітратної форм нітрогену в асиміляційній зеленій та бурій старіючій частинах пагонів епігейного моху Atrichum undulatum (Hedw.) P. Beauv. залежно від мікрокліматичних умов заповідної та антропогенно порушених територій (вирубки та рекреаційного навантаження) лісових екосистем Українського Розточчя. Визначено, що у квітні кількість катіонів амонію була найвищою на відкритих ділянках вирубки в умовах вищої температури повітря та інтенсивності освітлення, що значно індукувало біохімічні реакції у метаболізмі нітрогену у фотосинтезуючих пагонах та процеси деструкції у бурій частині гаметофіту. Встановлено, що за достатньої інсоляції вміст нітратів у зеленій вегетуючій частині пагонів підвищувався, що може свідчити про пригнічення катіонами амонію активності нітрат- та нітритредуктаз у клітинах Atrichum undulatum. Досліджено, що у липні стабільність мікрокліматичних умов водно-температурного режиму повітря та поверхневого шару ґрунту на заповідній території позитивно впливала на процеси пластичного та енергетичного обміну нітрогену у фізіологічно активній та старіючій частинах пагонів, про що свідчать вищі, ніж на ділянках рекреації та вирубки, показники вмісту амонію. За дії незначної інсоляції на заповідній території та у зоні рекреаційного навантаження збільшення кількості нітратів у зелених пагонах зумовлено зниженням активності нітратвідновлюючих ензимів. Водночас у зоні вирубки інактивацію нітрат- та нітритредуктаз у клітинах моху спричинив насамперед дефіцит вологи у поверхневому шарі ґрунту за надмірного впливу сонячного світла. Встановлено, що на досліджуваних ділянках заповідних та антропогенно змінених лісових екосистем вміст катіонів амонію та нітрат-аніонів у зеленій та бурій частинах пагонів переважно був більшим у жовтні, що може свідчити про вищу фізіологічну активність моху у сприятливих умовах насамперед водного режиму, що підвищувало поглинальну здатність неорганічних форм біогенного елемента, процеси асиміляції/дисиміляції й нагромадження у клітинах окисненої форми нітрогену – NO3-.
Karpinets L.I., Lobachevska O.V.
Seasonal dynamics of the nitrogen mineral forms content in the shoots of the moss Atrichum undulatum (Hedw.) P. Beauv. on conditions of the Ukrainian Roztochіa forest ecosystems // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 75-86
The features of seasonal dynamics of the nitrogen ammonium and nitrate forms content in the assimilating green and brown senescent parts of shoots of the epigeic moss Atrichum undulatum (Hedw.) P. Beauv. depending on the microclimatic conditions of the reserve and anthropogenically disturbed areas (felling and recreational load) of the Ukrainian Roztochia forest ecosystems were studied. It was determined that in April the amount of ammonium cations was the highest in open areas of felling under conditions of higher air temperature and light intensity, which significantly induced biochemical reactions in nitrogen metabolism in the photosynthesizing shoots and destruction processes in the brown part of gametophyte. It was established that with sufficient insolation the nitrates content in the green vegetative part of the shoots increased, which may indicate the inhibition of the nitrate- and nitrite reductases activity in Atrichum undulatum cells by ammonium cations. It was investigated that in July the stability of microclimatic conditions of water-temperature regime of air and surface soil layer in the reserved area positively influenced the processes of nitrogen plastic and energy exchange in physiologically active and senescent parts of the shoots, as evidenced by higher indicators of ammonium content than in recreation and felling areas. Under the influence of insignificant insolation in the reserved area and in the recreational load zone, increasing the amount of nitrates in green shoots is due to a decrease in the activity of nitrate-reducing enzymes. At the same time, in the felling zone, the inactivation of nitrate- and nitrite reductases in moss cells was caused primarily by moisture deficiency in the surface soil layer under excessive exposure to sunlight. It was found that in the studied areas of reserve and anthropogenically modified forest ecosystems, the content of ammonium cations and nitrate anions in the green and brown parts of shoots was mainly higher in October, which may indicate higher physiological activity of moss in favorable conditions, primarily of the water regime, which increased the absorption capacity of inorganic forms of biogenic element, the processes of assimilation/dissimilation and accumulation in cells of the oxidized form of nitrogen - NO3-.
Ключові слова: мохи, мікрокліматичні умови, пероксидаза, супероксиддисмутаза, каталаза, ТБК-активні продукти
Досліджено активність основних ферментів антиоксидантного захисту: пероксидази, супероксиддисмутази (СОД) та каталази і вміст ТБК-активних сполук, які є показником перекисного окислення ліпідів у клітинах, у пагонах домінантних епігейних видів мохів лісових екосистем Українського Розточчя Atrichum undulatum (Hedw.) P.Beauv. та Plagiomnium еlatum (Bruch & Schimp.) T.J. Kop. залежно від екологічних умов місцевиростань. Дослідні ділянки, з яких відбирали зразки мохів, відрізнялися за водним, температурним режимами та інтенсивністю освітлення: зона повного заповідання старовікових букових лісів природного заповідника «Розточчя», територія вирубки 40-річного віку Страдчанського лісокомбінату і зона стаціонарної рекреації «Верещиця» Яворівського національного природного парку. В несприятливих умовах гідротермічного режиму та високої інсоляції антропогенно порушених територій лісових екосистем, порівняно із зоною повного заповідання, в клітинах домінантних видів мохів Atrichum undulatum та Plagiomnium еlatum підвищувалась активність ферментів і вміст ТБК-активних сполук, що вказує на активацію захисних механізмів і підвищення стійкості мохів до стресових чинників середовища. Встановлено, що активність антиоксидантних ферментів залежить від видових особливостей досліджуваних мохів, притому значно вищою є для Atrichum undulatum, який виявився стійкішим до абіотичних стресових факторів, зокрема несприятливого температурного та водного режиму, що свідчить про високий рівень антиоксидантного захисту та здатність рослин ефективно знешкоджувати АФК. Отримані результати свідчать, що зміни активності ферментів і вмісту ТБК-активних продуктів у гаметофіті мохів значною мірою залежать від мікрокліматичних умов середовища існування і є проявом захисних реакцій бріофітів на вплив несприятливих чинників середовища. Відзначено, що процеси пероксидації та рівень антиоксидантної активності взаємопов′язані та є важливим показником впливу різних факторів, зокрема водного дефіциту і посиленої інсоляції на рослини.
Kit N.A. Changes of the activity of antioxidant protection enzymes and the content of TBC-active compounds in mosses cells of forest ecosystems depending on the ecological conditions of the growing site // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 87-96
The activity of the main enzymes of antioxidant defense: peroxidase, superoxide dismutase (SOD) and catalase and the content of TBA-active compounds as indicators of lipid peroxidation in cells of oxidative stress in shoots of dominant epigeal moss species of forest ecosystems of the Ukrainian Roztochia Atrichum undulatum (Hedw.) P. Beauv. and Plagiomnium elatum (Bruch & Schimp.) T.J. Kop. depending on the environmental conditions of the growing sites were investigated. The experimental areas from which moss samples were taken differed in water, temperature regimes, and light intensity: the zone of complete preservation of old-growth beech forests of the Roztochia Nature Reserve, the 40-year-old logging area of the Stradchiv Forestry Combine, and the Vereshchytsia stationary recreation area of the Yavoriv National Nature Park. Under unfavorable conditions of hydrothermal regime and high insolation of anthropogenically disturbed areas of forest ecosystems, compared to the zone of complete conservation, the activity of enzymes and the content of TBA-active compounds increased in the cells of dominant moss species Atrichum undulatum and Plagiomnium еlatum, which indicates the activation of protective mechanisms and increased resistance of mosses to environmental stress factors. It was found that the activity of antioxidant enzymes depends on the species characteristics of the studied mosses, and it is significantly higher for Atrichum undulatum, which turned out to be more resistant to abiotic stress factors, in particular, unfavorable temperature and water conditions, which indicates a high level of antioxidant protection and the ability of plants to effectively neutralize reactive oxygen species. The results obtained indicate that changes in enzyme activity and the content of TBA-active products in the gametophyte of mosses largely depend on microclimatic conditions of the habitat and are a manifestation of protective reactions of bryophytes to the influence of unfavorable environmental factors. It was noted that peroxidation processes and the level of antioxidant activity are interconnected and are an important indicator of the impact of various factors, in particular water deficit and increased insolation, on plants.
Грищенко В. М. Осіння міграція білого лелеки (Сiconia ciconia) в Україні у 2018-2024 рр. // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 97-102.
Ключові слова: початок міграції, останнє спостереження, терміни міграції, частотний розподіл, зміщення термінів
Перші мігруючі зграї спостерігалися з третьої декади липня. З кінця місяця кількість реєстрацій починала стрімко зростати й на початку серпня охоплювала територію всієї України. Найбільше перших зграй було зафіксовано з 7 по 13 серпня. Найпізніші терміни початку міграції відзначені наприкінці серпня та на початку вересня. Останні спостереження лелек у більшості випадків реєструвалися з 24 серпня по 2 вересня. Деякі птахи могли затримуватися до жовтня. Терміни початку осінньої міграції протягом 7 років зміщувалися на більш ранні дати, терміни останнього спостереження залишалися стабільними.
Grishchenko V.
Autumn migration of the White Stork (Ciconia ciconia) in Ukraine in 2018-2024 // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 97-102
First migrating flocks were observed since the third ten-day of July. From the end of the month, number of first registrations began to grow rapidly and at the beginning of August covered the territory of the whole Ukraine. The largest number of them was recorded between August 7 and August 13. The latest dates of the start of migration were noted at the end of August and at the beginning of September. The last departure of storks was registered in most cases between August 24 and September 2. Some birds lingered until October. Timing of the start of migration during 7 years advanced, timing of the last departure remained stable.
Ключові слова: чорний лелека, дослідження, загрози, охорона, екологічна освіта, Україна
В роботі підведені підсумки 8-річних досліджень та практичних заходів з охорони чорного лелеки в Україні. Вся діяльність проводилася в рамках міжнародного проекту «Ciconia-Ukraina», за підтримки Фонду «Ciconia» (Ліхтенштейн). За досліджуваний період виправлено ситуацію з неправильним трактуванням розміру охоронної ділянки навколо гнізда чорного лелеки в Україні, що закріплено в Постанові Кабінету Міністрів України № 499 «Про порядок створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та Порядок створення охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України». Досліджено вплив рубань лісів у Карпатах на гніздування лелеки чорного. У 2019 р. у співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України, був розроблений План дій щодо збереження лелеки чорного в Україні. Це перший документ, який був затверджений на державному рівні і рекомендований до впровадження відповідними наказами. Проводиться щорічний моніторинг відомих гнізд і пошук нових місць гніздування з метою мічення нагнізних пташенят. Спільно з Київським зоопарком і Реабілітаційним центром для диких тварин Галицького національного природного парку успішно реалізований проєкт реінтродукції в природу пташенят чорного лелеки вирощених в неволі. Продовжено дослідження живлення пташенят виду. З’ясовано основні причини падіння гнізд. Отримано важливі результати про протікання гніздового періоду в гніздах за допомогою фотопасток. Проводилися еколого-освітні кампанії серед населення та працівників лісового господарства. Створено екологічну стежку «В гостях у чорного лелеки».
Bokotey A.A., Dzubenko N. V.
Study and conservation of Black Stork Ciconia nigra L. in Ukraine: 2017-2024 // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 103-114
The work summarizes the results of 8 years of research and practical measures to protect the black stork in Ukraine. All activities were carried out within the framework of the international project "Ciconia-Ukraina", with the support of the Ciconia Foundation (Liechtenstein). During the study period, the situation with the incorrect interpretation of the size of the protected area around the black stork nest in Ukraine, which is enshrined in the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 499 "On the Procedure for Creating Protected Areas to Preserve Biodiversity in Forests and the Procedure for Creating Protected Areas to Preserve Objects of the Red Book of Ukraine", was corrected. The impact of forest cutting in the Carpathians on the nesting of the black stork was studied. In 2019, in cooperation with the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, an Action Plan for the Conservation of the Black Stork in Ukraine was developed. This is the first document that was approved at the state level and recommended for implementation by relevant orders. Annual monitoring of known nests and search for new nesting sites are carried out in order to mark nestlings. Together with the Kyiv Zoo and the Rehabilitation Center for Wild Animals of the Galician National Nature Park, a project to reintroduce black stork chicks raised in captivity into nature was successfully implemented. Research into the feeding of chicks of the species was continued. The main reasons for the collapse of nests were identified. Important results were obtained on the course of the nesting period in nests using camera traps. Ecological and educational campaigns were conducted among the population and forestry workers. An ecological trail “Visiting the Black Stork” was created.
Ключові слова: перельоти птахів, чисельність, напрямки перельотів, висоти перельотів, кочівлі, міграції, Українські Карпати
Проаналізовано матеріали про перельоти птахів у північній частині Українських Карпат за спостереженнями кінця літа – середини осені 2023 року. З’ясовано динаміку видового складу та чисельності птахів на гірському масиві Полонина Руна, визначено висоти та напрямки їх перельотів через досліджувану територію. Субальпійська частина зазначеного масиву за кількістю видів та чисельністю особин нецільових птахів помітно поступається лісовому поясу по його схилам і, особливо, населеним пунктам з прилеглими сільськогосподарськими угіддями, розташованим уздовж невеликих гірських річок і струмків. Цільові види (Anseriformes, Gruiformes, Pelecaniformes, Ciconiforme, Charadriiformes, Falconiformes та Strigiformes) також мали доволі низьку чисельність (n = 2619 ос., або 9,77 ос./день), понад 74,8% (n = 1960 ос.) якої становив Grus grus. Переважна більшість цільових видів перелітала на малих висотах (50,0% ос. – до 100 м над рівнем полонини), здебільшого у південно-західному напрямку (74,8% ос. і 28,4% перельотів): у серпні – 8,6% і 11,2%, у вересні – 56,8% і 22,7%, у жовтні – 83,8% і 46,3%, відповідно. З огляду на незначні висоти та різноспрямованість перельотів (особливо наприкінці серпня – першій половині вересня), більшість птахів на Полонині Руні восени кочує, а не мігрує. Здебільшого на ній спостерігаються птахи, які, ймовірно, відкочовують з Передкарпаття та гірських долин до Закарпаття, або підчас міграції затримуються для відпочинку, живлення та перечікування несприятливих погодних умов. Очевидно, низька чисельність і незначна частота перебування птахів на Полонині Руні спричинені тим, що більшість з них оминає її міжгірними долинами та невисокими перевалами. Крім того, безпосередньо на полонині відсутні належні умови для живлення багатьох видів через заміщення пасовищ з невисоким розрідженим травостоєм майже суцільними щільними середньо-високими заростями трав’яної рослинності.
Andryushchenko Yu.O.,Fedun O.M.,Semyroz A.V., Osmachko O.M.
Some peculiarities of bird flights in the northern of Ukrainian Carpathians in August – October 2023 // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 115-136
This article analyzes the results of observations of bird migrations in the northern part of the Ukrainian Carpathians in late summer – mid-autumn 2023. The dynamics of the species composition and number of birds in the Polonyna Runa mountain range was determined, and the heights and directions of their flights through the study area were determined. During 67 days of continuous observations, 65 species of birds from 12 orders were recorded – 42 non-target species and 23 target species. The number of non-target species (one species each of Columbiformes, Cuculiformes, Apodiformes, Coraciiformes, three species of Piciformes and thirty-five species of Passeriformes) was low (n = 7596 individuals, or 109.96 individuals./day). The subalpine part of this massif is significantly inferior to the forests along its slopes, settlements and adjacent agricultural lands located along small mountain rivers and streams in terms of the number of species and the number of individuals of non-target birds. Target species (Anseriformes, Gruiformes, Pelecaniformes, Ciconiformes, Charadriiformes, Falconiformes, Strigiformes) also had rather low numbers (n = 2619 individuals, or 9.77 individuals/day), with Grus grus accounting for more than 74.8% (n = 1960 individuals). The vast majority of the target species flew at low altitudes (50.0% of individuals – up to 100 m above the level of the mountain meadow), mostly in the southwestern direction (74.8% of individuals and 28.4% of flights): in August – 8.6% of ind. and 11.2% of flights, in September – 56.8% of ind. and 22.7% of flights, in October – 83.8% of ind. and 46.3% of flights. Given the low altitudes and multidirectional flights (especially in late August and the first half of September), most birds at Polonyna Runa are wandering rather than migrating in the fall. Most of the birds observed there are probably migrating from the Predkarpattya and mountain valleys of Carpathian to Zakarpattia, or staying for rest, feeding and waiting out unfavorable weather conditions during migration. Apparently, the small number of flights and low number of birds in Polonyna Runa is due to the fact that most of them bypass this area through intermountain valleys and low passes. In addition, at the top of Polonyna Runa there are no proper conditions for feeding many species due to the replacement of pastures with almost continuous dense medium-high thickets of grass vegetation.
Ключові слова: динаміка чисельності, чисельність, хижацтво, токовища, зміна клімату, Полісся
У статті представлені матеріали синхронних обліків тетерука євразійського (Tetrao tetrix) в Рівненському природному заповіднику за 2013-2023 рр. На основі цих даних оцінено чисельність виду, яка становила 521 особин у 2013 р., 474 ос. – 2014 р., 260 ос. – 2015 р., 601 ос. – 2016 р., 655 ос. – 2017 р., 879 ос. у 2018 р., 729 ос. – 2019 р., 758 ос. – 2020 р., 624 ос. – 2021 р., 638 ос. – 2022 р. та 587 ос. у 2023 р. Встановлено, що найбільше на зниження чисельності тетерука вплинули: інтенсивна посуха 2014-2015 рр., 2019-2020 рр., повномасштабні пожежі 2015 р., 2019 р., а також кумулятивний вплив факторів середовища – зміна клімату, хижацтво, процес сильватизації, загальновизнані популяційні тенденції скорочення популяції тетерука. Ми підтримуємо позицію О.Л. Кратюка (2024), що через низку перелічених вище факторів довкілля на Поліссі формуються ізольовані мікропопуляції тетерука, що живуть за своїми правилами та чутливі до змін середовища існування. Тому важливо здійснювати комплексні моніторингові дослідження середовища існування виду та сформувати план його збереження, який є індикатором змін лісо-болотних екосистем Полісся.
Franchuk M.V., Bachuk L.V.
Results of synchronous recordings of Black Grouse (Tetrao tetrix) in Nature Reserve Rivnenskyi in 2013-2023 // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 137-146
The article presents data from synchronous counts Black Grouse (Lururus tetrix) in Nature Reserve Rivnenskyi for the years 2013–2023. Based on these data, the population size of the species was assessed, which was 521 individuals in 2013, 474 – 2014, 260 – 2015, 601 – 2016, 655 – 2017, 879 – 2018, 729 – 2019, 758 – 2020, 624 – 2021, 638 – 2022, and 587 in 2023. It was established that the most significant factors contributing to the decline in the black grouse population were: the intense droughts of 2014–2015 and 2019–2020, large-scale wildfires in 2015 and 2019, as well as the cumulative impact of environmental factors such as climate change, predation, the process of silviculture, and generally recognized population trends of black grouse decline. We support the position of O.L. Kratyuk (2024), who states that due to the factors mentioned above, isolated micro-populations of black grouse are forming in Polissia, which live according to their own rules and are sensitive to changes in their habitat. Therefore, it is important to conduct comprehensive monitoring of the species and its habitat, and to develop a conservation plan for this species, which serves as an indicator of changes in the marsh ecosystems of Polissia.
Ключові слова: Чорноморський біосферний заповідник, орнітологічний моніторинг, опорна мережа орнітологічного моніторингу, обліки птахів
Стаття присвячена огляду становлення опорної мережі орнітологічного моніторингу в Чорноморському біосферному заповіднику НАН України від початку його історії. Актуальність теми зумовлена необхідністю відновлення документації на опорну мережу орнітологічного моніторингу, що була знищена разом з усіма науковими фондами заповідника внаслідок російської окупації та катастрофічного водопілля, спричиненого злочинним підривом Каховської ГЕС окупаційними військами. У становленні опорної мережі орнітологічного моніторингу в заповіднику вдалося виділити кілька етапів. Для перших із них була характерною її спрямованість лише на моніторинг трьох типів орнітокомплексів – гніздових поселень колоніальних видів птахів на островах, на материкових ділянках заповідника та зимівельного орнітокомплексу Тендрівської та Ягорлицької заток. На наступному етапі орнітологічні моніторингові дослідження поширилися на всі типи його орнітокомплексів, чому сприяло набуття заповідником статусу біосферного (з 1983 р.). На цьому етапі до наявних опорних мереж моніторингу колоніальних видів птахів і зимівлі водоплавних птахів додалися новостворені опорні мережі моніторингу орнітокомплексів материкових ділянок заповідника, а у 90-х роках – опорна мережа моніторингу негніздових скупчень водоплавних птахів на заповідних акваторіях. Також тоді опорна мережа орнітологічного моніторингу була повністю задокументована – на всі її облікові майданчики та маршрути були укладені паспорти. На заключному етапі, який тривав протягом останніх двох десятиліть, опорні мережі окремих орнітокомплексів заповідника були істотно удосконалені в напрямку покращення їх репрезентативності. Самі опорні мережі були тісно інтегровані з базами даних та ГІС, що значно розширило можливості аналізу отримуваних моніторингових даних. Очікується, що відновлення орнітологічного моніторингу на актуальній опорній мережі після деокупації заповідника дасть змогу порівняти стан орнітокомплексів до та після окупації, дослідити зміни, які відбулися в них, та оцінити завдану шкоду.
Moskalenko Yu.O., Pliushch S.O.,
The core network for ornithological monitoring of the Black Sea Biosphere Reserve: a historical overview of its formation // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 147-156
The article is dedicated to reviewing the establishment of the core network for ornithological monitoring in the Black Sea Biosphere Reserve of the National Academy of Sciences of Ukraine from its inception. The relevance of the topic arises from the necessity to restore the documentation of the core network for ornithological monitoring, which was destroyed along with all scientific archives of the Reserve as a result of the Russian occupation and the catastrophic flooding caused by the criminal destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant by occupying forces. Several stages can be distinguished in the development of the core network for ornithological monitoring in the Reserve. The initial stages were characterised by a focus solely on monitoring three types of bird communities: breeding settlements of colonial bird species on islands, in mainland areas of the Reserve, and the wintering bird community in the Tendrivska and Yahorlytska Bays. In the subsequent stage, ornithological monitoring studies expanded to cover all types of bird communities within the Reserve, facilitated by the Reserve’s designation as a biosphere reserve (since 1983). At this stage, in addition to the existing core network for ornithological monitoring for colonial bird species and wintering waterfowl, new core networks were established to monitor bird communities in the mainland areas of the Reserve. In the 1990s, a core network for monitoring non-breeding waterfowl communities in protected water areas was added. Additionally, during this period, the core network for ornithological monitoring was fully documented – all survey sites and routes were passported. In the final stage, which spanned the last two decades, the core networks for various bird communities in the Reserve were significantly improved to enhance their representativeness. The core networks were closely integrated with databases and GIS, which greatly expanded the analytical capabilities for processing the obtained monitoring data. It is expected that the restoration of ornithological monitoring on the current core network after the de-occupation of the Reserve will allow comparisons of the bird communities before and after the occupation, investigate the changes that have occurred, and assess the damage inflicted.
Ключові слова: кліщі-орібатиди, родини, Розточчя, мішаний ліс, сосновий ліс, дубово-буковий ліс
У статті наведено інформацію щодо спектру родин панцирних кліщів Яворівського національного природного парку. Були досліджені наступні п’ять оселищ в межах восьми локалітетів, а саме: на околицях с. Лелехівка: соснові ліси, дубово-буковий ліс, мішані ліси, болото (дно водойми, що висохла); на околицях с. Верещиця досліджено мішаний ліс та грабовий вільшняк на вологому субстраті в сосновому лісі. Для дослідженої території виявлено представників орібатид, що належать до 31 родини, що складає 69% родин відмічених для території всього українського Розточчя. До них належать Achipteriidae, Autognetidae, Brachychthoniidae,Carabodidae, Ceratoppiidae, Ceratozetidae, Chamobatidae, Crotoniidae, Damaeidae, Eremaeidae, Euphthiracaridae, Galumnidae, Hermanniellidae, Hypochthoniidae, Liacaridae, Malaconothridae, Nanhermanniidae, Nothridae, Oppiidae, Oribatellidae, Oribatulidae, Parakalummidae, Phenopelopidae, Phthiracaridae, Punctoribatidae, Scheloribatidae, Suctobelbidae, Tectocepheidae, Tenuialidae, Xenillidae, Zetorchestidae. Встановлено, що серед оселищ найбагатшими за кількістю виявлених родин є мішані ліси, які представлені 20 таксонами. Середня чисельність орібатид у мішаних лісах становила 21,7 тис. екз. на м2. У соснових лісах виявлено представників з 16 родин панцирних кліщів, середня чисельність яких становила 26,1 тис. екз. на м2. Грабовий вільшняк на вологому субстраті в сосновому лісі включає орібатид з 18 родин, показник чисельності у дослідженому біотопі сягає аж 50,7 тис. екз. на м2. Для дубово-букового лісу виявлено представників всього 10 родин панцирних кліщів, середня чисельність яких складала 12,9 тис. екз. на м2. Для болота (дно водойми, що висохла) виявлено представників орібатид всього однієї родини – Ceratozetidae, загальна чисельність становила всього 1,1 тис. екз. на м2. Встановлена структура родин дає початок подальшим дослідженням орібатид Яворівського національного природного парку для їхньої видової інвентаризації.
Hushtan H.H., Liubynets I.P.
Total density and spectrum of taxocene families of oribatid mites (Acari, Oribatida) on the Yavoriv NNP // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 157-162
he article provides information on the family structure of oribatid mites of the Yavoriv National Nature Park. The following five habitats within eight localities were studied. Namely: on the outskirts of the village of Lelekhivka: pine forests, oak-beech forest, mixed forests, swamp (bottom of a dried-up reservoir); on the outskirts of the village of Vereshchytsia, a mixed forest and an alder-hornbeam shrub on a moist substrate in a pine forest were investigated. Representatives of oribatids belonging to 31 families were found for the studied territory, which is 69% of the families noted for the entire territory of the Ukrainian Roztocze. These include Achipteriidae, Autognetidae, Brachychthoniidae, Carabodidae, Ceratoppiidae, Ceratozetidae, Chamobatidae, Crotoniidae, Damaeidae, Eremaeidae, Euphthiracaridae, Galumnidae, Hermanniellidae, Hypochthoniidae, Liacaridae, Malaconothridae, Nanhermanniidae, Nothridae, Oppiidae, Oribatellidae, Oribatulidae, Parakalummidae, Phenopelopidae, Phthiracaridae, Punctoribatidae, Scheloribatidae, Suctobelbidae, Tectocepheidae, Tenuialidae, Xenillidae, Zetorchestidae. Among the studied habitats, the richest in terms of the number of detected families are mixed forests, represented by 20 taxa. The total density of oribatids in mixed forests was 21.7 thousand specimens per m2. Representatives of 16 families of oribatid mites were found in pine forests, an total density of 26.1 thousand specimens per m2. Alder and hornbeam scrub on a moist substrate in a pine forest includes oribatids from 18 families and the density in the studied biotope reaches as much as 50.7 thousand specimens per m2. For the oak-beech forest, representatives of only 10 families of oribatids were found, the total density of which was 12.9 thousand specimens per m2. For the bog (the bottom of a dried-up reservoir), representatives of oribatids of only one family were found - Ceratozetidae, the total density was only 1.1 thousand specimens per m2. The established structure of family gives rise to further studies of oribatids of the Yavoriv National Nature Park for their species inventory.
Ключові слова: Dixus, Coleoptera, Carabidae, біорізноманіття, інвазія, фауна, моніторинг
Жоден з видів роду Dixus Billberg, 1820 (Coleoptera, Carabidae) раніше з західного регіону України чи Українських Карпат не вказувався. Перша знахідка Dixus clypeatus Rossi, 1790 Т.П. Яницького (28.06.2025 р., Шешори) і повторна Богдана Федорчака (14.08.2025 р., Богородчани) свідчать про розповсюдження виду в Передкарпатті. Очевидно міграція виду йде з південного сходу вздовж Передкарпатської височинної області. Враховуючи, що у 2025 р. зареєстровано дві знахідки виду, цілком ймовірно, що він ширше розповсюджений у північно-східних передгір’ях Українських Карпат, а можливо і Прут-Дністровської височинної області. Чи стане Dixus clypeatus Rossi, 1790 інвазійним видом, покаже час, але враховуючи, що види роду характеризуються як мегатермофіли і ксерофіли, а також регіональні кліматичні, ландшафтні особливості та рослинність, найімовірніше, що вид оселиться у найоптимальніших для нього локальних оселищах. Ключовим елементом у контролі інвазійних видів і боротьбі з ними є їх моніторинг або система раннього виявлення та швидкого реагування (Early Detection and Rapid Response, EDRR), яку слід розглядати як основний принцип ефективних та економічно вигідних стратегій боротьби з інвазійними видами.
Rizun V.B., Yanytsky T.P., Zamoroka A.M.
Dixus clypeatus (P. Rossi, 1790) (Coleoptera, Carabidae) – a new species and genus for the fauna of the western region of Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 163-172
None of thes pecies of the genus Dixus Billberg, 1820 (Coleoptera, Carabidae) had previously been reported from the western region of Ukraine or the Ukrainian Carpathians. The first discovery of Dixus clypeatus Rossi, 1790 by T.P. Yanytsky (28 June 2025, Sheshory) and the second by Bohdan Fedorchak (14 August 2025, Bohorodchany) indicate the spread of the species in the Precarpathian region. Apparently, the species migrates from the south-east along the Pre-Carpathian highlands. Considering that two finds of the species were registered in 2025, it is quite likely that it is more widespread in the north-eastern foothills of the Ukrainian Carpathians, and possibly in the Prut-Dnister highland region. Only time will tell whether Dixus clypeatus Rossi, 1790 will become an invasive species, but considering that species of the genus are characterised as megathermophiles and xerophiles, as well as regional climatic, landscape features and vegetation, it is most likely that the species will settle in the most optimal local habitats for it. A key element in the control and eradication of invasive species is their monitoring or an Early Detection and Rapid Response (EDRR) system, which should be considered as a fundamental principle of effective and cost-efficient strategies for combating invasive species.
Кузярін О. Т.Доповнення до флори Білогорського торфовища (м. Львів) // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 173-178.
Ключові слова: флора, судинні рослини, аборигенні і адвентивні види, нові таксони, торфовище, Білогорща
На підставі моніторингових флористичних досліджень проведених упродовж 2010-2025 рр. доповнено список спонтанних судинних рослин для території Білогорського торфовища, що в околицях м. Львова. За останні 15 років з часу тотальної інвентаризації флори торфовища виявлено 43 додаткових (нових) види судинних рослин. За систематичною структурою вони розподіляються між 38 родами та 25 родинами. Серед них 21 автохтонний вид флори України, у т. ч. 12 сильвантів та 22 алохтонних (адвентивних) види. Поява аборигенних лісових видів свідчить про активний процес сильватизації торфовища. Три види мають національний (Crocus heuffelianus, Leucojum vernum, Muscari botryoides) і два (Aconitum variegatum, Aquilegia vulgaris) – регіональний природоохоронний статус. Вони формують вторинні ценопопуляції інвазійного типу. Значний показник чужорідних видів відображає високий ступень антропогенної трансформації торфовища. Більшість із них належить за походженням до ергазіофітів (утікачів з культури або здичавілих рослин), а за ступенем натуралізації – до ефемерофітів.
Kuzyarin O.T.
Additions to the flora of the Bilohorshcha peatery (Lviv) // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 173-178
Based on monitoring floristic studies conducted during 2010-2025, the list of spontaneous vascular plants for the territory of the Bilohorshcha peatery, located in the vicinity of Lviv, has been supplemented. Over the past 15 years since the total inventory of the peatery flora, 43 additional (new) vascular plants have been discovered. According to their systematic structure, they are divided into 38 genera and 25 families. Among them are 21 autochthonous species of the flora of Ukraine, including 12 sylvans and 22 allochthonous (adventitious) species. The appearance of aboriginal forest species indicates an active process of sylvatization of the peatery. Three species have national (Crocus heuffelianus, Leucojum vernum, Muscari botryoides) and two (Aconitum variegatum, Aquilegia vulgaris) – regional conservation status. They form secondary coenopopulations of invasive type. The significant number of alien species reflects the high degree of anthropogenic transformation of the peatery. Most of them belong to ergasiophytes (escaped from cultivation or feral plants) by origin, and to ephemerophytes by the degree of naturalization.
Ключові слова: β-різноманіття, синфітоіндикація, ландшафтна диференціація, провідні екологічні фактори, рослинні угруповання
Дослідження присвячене аналізу β-різноманіття рослинних угруповань Малого Полісся як показника ландшафтної структури регіону. Використовуючи синтаксономічні дані та методику синфітоіндикації, було оцінено взаємозв’язки між ценозами, закономірності їх змін та вплив екологічних факторів. Це рівнинний регіон із характерним поєднанням лісових, лучних та болотних екосистем, які формують унікальний природний комплекс. Рослинність регіону представлена сосновими, грабово-сосновими та дубово-сосновими, вільховими, тополево-вербовими лісами (Dicrano-Pinion sylvestris, Pino-Quercion, Quercion roboris, Alnion glutinosae, Salicion albae), а також лучними та болотними угрупованнями (Arrhenatherion elatioris, Deschampsion cespitosae, Caricion davallianae). Важливою особливістю є наявність карбонатних боліт та значна трансформація природних екосистем. Результати дослідження демонструють високу диференціацію рослинного покриву залежно від рельєфу, ґрунтових умов та кліматичних характеристик, що підтверджено методами DСА-аналізу та кореляційним аналізом. Запропонований підхід дозволяє комплексно оцінити флористичне та екологічне різноманіття регіону та є важливим для подальших природоохоронних та ландшафтно-екологічних досліджень.
Didukh Ya.P., Rozenblit Y.V., Kucher O.O., Chusova O.O., Pashkevych N.A. Topological differentiation of vegetation of the Male Polissia region // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 179-190
Our study is devoted to the analysis of the β-diversity of plant communities in Male Polissia as an indicator of the landscape structure of the region. We used syntaxonomic data and the synphytoindication method for assessment the coenoses relationships, their changes patterns and the environmental factors influence. Male Polissia region is a flat territory with a typical combination of forest, meadow and swamp ecosystems, that creates a unique natural complex. The vegetation of the region is represented by pine, hornbeam-pine and oak-pine, alder, poplar-willow forests (Dicrano-Pinion sylvestris, Pino-Quercion, Quercion roboris, Alnion glutinosae, Salicion albae), as well as meadow and swamp communities (Arrhenatherion elatioris, Deschampsion cespitosae, Caricion davallianae). An important feature of the region is the presence of carbonate bogs and a major transformation of natural ecosystems. Our study results demonstrate a high differentiation of vegetation cover depending on the relief, soil conditions and ecological indicators, which is confirmed by the statistical analysis. We proposed approach that allows to provide a comprehensive assessment of the floristic and ecological diversity of the region and is important for further nature conservation and landscape-ecological researches.
Ключові слова: клас Salicetea purpureae, ценофлора, біоморфологічна структура, екологічна структура, адвентивні види, заплава, Україна
У статті представлені результати, що висвітлюють флористичну структуру рослинності класу Salicetea purpureae в Україні. Аналіз ценофлори класу здійсненого на основі бази даних геоботанічних описів, виконаних автором за методикою Браун-Бланке на території усіх регіонів України. Ценофлора класу, в цілому, розглядається вперше. Встановлено, що вона відзначається видовим багатством і нараховує 832 види судинних рослин, які відносяться до 380 родів, 98 родин, 6 класів та 5 відділів. Серед покритонасінних більшим видовим багатством характеризується клас дводольні (Маgnoliopsida) який нараховує 643 види (79%). Клас однодольні (Liliopsida), представлений, відповідно, 169 видами. Спектр трьох провідних родин складають Asteraceae (113 видів, 13,5 %), Poaceae (78 вид, 9,4 %), Cyperaceae (40 видів, 4,8 %), що характерно для флори північно-східної Євразії. Серед біоморф кількісно переважають гемікриптофіти (64,4 %). Значно меншою кількістю представників відзначаються інші групи. При аналізі екологічної структури флори за приуроченням до едафічних умов, нами розглянуто трофність, кислотний режим, вміст сполук азоту в ґрунті та відношення до гідрологічного режиму. Загалом екологічний спектр флори класу свідчить про доволі широкий діапазон їх екологічної толерантності щодо різних абіотичних факторів. Багато видів мають широку екологічну амплітуду, зумовлену високим ступенем пристосування до водного, динамічного в просторі і часі, середовища. Серед гідроморф кількісно переважають мезофіти (33,5%). Аналіз екологічної структури за відношенням до кислотного режиму показав, що найбільше представників групи субацидофілів (46,5 %) та нейтрофілів (42,8 %). За відношенням до трофності чисельно переважають семіевтрофи (55,9 %), за відношенням до вмісту мінерального азоту у ґрунті переважає група гемінітрофітів (43,9 %), також великий відсоток нітрофітів (38,8 %). В кожній групі присутня незначна кількість вузькоамплітудних видів, приурочених до специфічних екологічних умов. У складі ценофлори класу виявлено 150 адвентивних видів. Серед них 84 (56 %) кенофіти, тобто види, які були занесені нещодавно на територію України, і 66 (44 %) археофітів, занесених досить давно. Таке співвідношення є характерним для адвентивних фракцій багатьох типів рослинності і свідчить про сучасні активні процеси збагачення флори класу новими заносними видами.
Borsukevych L.M.
Floristic structure of vegetation of the class Salicetea purpureae Moor 1958 in Ukraine // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 191-200
The paper presents results that highlight the floristic structure of the vegetation of the class Salicetea purpureae in Ukraine. The analysis of the coenoflora of the class was carried out by using the database based on geobotanical releves. They were made by the author in all regions of Ukraine on the base of the Brown-Blanquet approach. The coenoflora of the class is analyzed for the first time. It was established that it includes 832 species of vascular plants, belonging to 380 genera, 98 families, 6 classes and 5 divisions. In angiosperms, the class Magnoliopsida includes 643 species (79%) and is characterized by high species richness. The class Liliopsida is represented, respectively, by 169 species. The spectrum of the three leading families includes Asteraceae (113 species, 13,5%), Poaceae (78 species, 9.4%), Cyperaceae (40 species, 4.8%), which is typical for the flora of northeastern Eurasia. Analysis of biomorphs shows, that hemicryptophytes include the biggest number of species (64.4%). Other groups are significantly smaller. From the ecological point of view we analysed the edaphic conditions: trophicity, acid regime, content of nitrogen in the soil and relation to the hydrological regime. In general, the ecological spectrum of the flora of the class indicates a wide range of their ecological tolerance to various abiotic factors. Many species have a wide ecological amplitude, due to a high level of adaptation to the aquatic, dynamic in space and time, environment. Among hydromorphs, mesophytes (33.5%) dominate. Analysis of the ecological structure in relation to the acid regime showed that the biggest is the group of subacidophiles (46.5%) and neutrophils (42.8%). In relation to trophicity, semieutrophs (55.9%) predominate, in relation to the content of mineral nitrogen in the soil, groups of geminitrophites (43.9%) and nitrophytes (38.8%) are the biggest. There is a small number of narrow-amplitude species in each group. They are related with specific ecological conditions. The cenoflora of the class contains 150 adventive species. Among them, 84 (56%) are kenophytes, species that have been recently introduced to the territory of Ukraine, and 66 (44%) are archaeophytes that have been introduced long time ago. This correlation is typical for adventive fractions of many types of vegetation and indicates the current active processes of enrichment of the flora with new invasive species.
Ключові слова: Crocus heuffelianus, національний природний парк «Подільські Товтри», еколого-ценотичні умови, морфометрія, природоохоронні заходи
На території національного природного парку «Подільські Товтри» у ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Циківський» досліджено популяцію шафрану Гейфеля (Сrocus heuffelianus Herb.). Проаналізовано дані літературних джерел і гербарні зразки, що зберігаються у місцевих гербаріях, щодо можливого поширення виду в Україні та, зокрема, на території НПП «Подільські Товтри». Наведена характеристика еколого-ценотичних умов, розглянуто біологічні особливості дослідженого виду. Здійснено геоботанічні описи в межах ландшафтного заказника «Циківський». Виділено біотопи, оселища із Резолюції 4 Бернської конвенції, додатка І Оселищної Директиви, угруповання із Зеленої книги України за участі С. heuffelianus. Оброблено та висвітлено результати статистичної обробки морфометричних показників С. heuffelianus, що були проаналізовані в межах НПП «Подільські Товтри». Встановлено, що досліджена популяція є переважно однорідною. Морфометричні ознаки генеративних особин характеризувалися в основному низьким та середнім коефіцієнтом варіації, що обумовлено біологічними особливостями виду. Визначено фактори впливу на популяцію С. heuffelianus в ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Циківський». Запропоновано природоохоронні заходи відновлення та збереження рідкісного виду С. heuffelianus на території НПП «Подільські Товтри» й, зокрема, в Україні на східній межі свого поширення. Запропоновано здійснити розмноження С. heuffelianus на колекційній ділянці з подальшим поверненням в природні умови виростання в ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Циківський» – здійснити реінтродукцію. З’ясовано, що ефективне збереження C. heuffelianus на території НПП «Подільські Товтри» вимагає комплексного підходу: охорона природних місць виростання, регулювання неконтрольованого збирання, розмноження в культурі та активна просвітницька робота.
Gorbnyak-Yulina L.
Crocus heuffelianus Herb. on the territories of the National nature park «Podilski Tovtry» // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 201-204
Within the territory of the «Podilski Tovtry» national nature park, in the landscape reserve of national importance «Tsykivskyi», a population of saffron Heifel (Crocus heuffelianus Herb.) was investigated. A critical review of relevant literature and examination of herbarium specimens preserved in local collections were conducted to assess the potential distribution of the species in Ukraine and, specifically, within the boundaries of the «Podilski Tovtry» national nature park. The ecological and coenotic conditions of the species were characterized, and its biological traits were analyzed. Geobotanical surveys were performed within the «Tsykivskyi» reserve, identifying habitats in accordance with Resolution No. 4 of the Bern Convention, Annex I of the EU Habitats Directive, as well as plant communities listed in the Green Book of Ukraine, with the participation of C. heuffelianus. Other plant species listed in the Red Data Book of Ukraine, which were recorded during the research in the «Tsykivskyi» reserve, were also noted. Morphometric parameters of C. heuffelianus individuals were statistically processed and analyzed. The studied population was found to be largely homogeneous. Morphometric traits of generative individuals were generally characterized by low to moderate coefficients of variation, reflecting the biological specificity of the species. Factors influencing the population in the «Tsykivskyi» landscape reserve were identified. Conservation measures for the restoration and long-term preservation of this rare species at the eastern margin of its range in Ukraine were proposed. These include ex situ propagation of C. heuffelianus in collection plots, followed by reintroduction into natural habitats within the «Tsykivskyi» reserve. It was concluded that the effective conservation of C. heuffelianus in the «Podilski Tovtry» national nature park requires an integrated strategy, including strict protection of natural habitats, regulation of uncontrolled collection, ex situ cultivation, and enhanced public awareness.
Глеба В. М., Гураль Р. І. Китайська беззубка Sinanodonta woodiana (Bivalvia: Unionidae) у рибогосподарських ставках Закарпатської області // Наук. зап. Держ. природознавч. музею. - Львів, 2025. - 41 - С. 211-212.
Gleba V. M., Gural R. I. Chinese toothless bivalve Sinanodonta woodiana (Bivalvia: Unionidae) in fish ponds of the Transcarpathian region // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 211-212
Gleba V. M., Gural-Sverlova N. V. Monacha claustralis (Gastropoda: Hygromiidae) in the Transcarpathian region // Proc. of the State Nat. Hist. Mus. - Lviv, 2025. - 41. - P. 213-214